Подружжя Пономарьових із села Жолоби Кременецького району від самого початку старалися закласти міцний фундамент сім’ї. Придбали будинок, обзавелися домашнім господарством, народили двох дітей: 1997-го – говіркого сина Павла, а через рік – рухливу веселунку-доньку Світлану. Жили дружно і щасливо. Світлана Іванівна трудиться соціальним працівником у територіальному центрі обслуговування пенсіонерів, має десятеро підопічних – самотніх громадян похилого віку, а також п’ятнадцятьом людям надає необхідні життєві послуги. А Андрій Федорович – електромонтер у Кременецькому РЕМі.
Але лихо, як мовиться, не спить, й Андрій Пономарьов змушений був через тяжку хворобу понад два місяці у 2011 році лікуватися у Тернопільському обласному онкологічному диспансері… Слава Богу, вже здоровий і тішиться разом з дружиною дітками. Адже віднедавна ця родина має їх уже четверо, у хаті з’явилися прекрасні дівчинка та хлопчик.
– На базі родини Андрія Федоровича та Світлани Іванівни Пономарьових створено прийомну сім’ю, і їм 19 липня 2012 року передано на виховання і спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування, – Юрія та Уляну Головацьких, – зазначила начальник служби у справах дітей РДА Світлана Пилипчук. – І ця сім’я подає дітям руку допомоги, щоб вони не відчували себе покинутими. Загалом же на території Кременецького району виховують 17 дітей у дев’яти прийомних сім’ях, до чинних прийомних сімей прилаштовано шестеро дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування.
Господарі дому Андрій Федорович і Світлана Іванівна зізналися, що спочатку дуже хвилювалися, переживали, чи брати в родину Юрія й Уляну.
– Адже на нас покладається велика відповідальність за їх долю, – діляться роздумами. – Але вони одразу стали нам як рідні, дорогі діти. А для власних дітей – як рідні брат і сестра. Дуже зворушливо і те, що одразу стали називати нас татом і мамою, пішли навчатися у третій та перший класи, подружилися зі школярами.
Борис ФЕДИШЕН,
Тернопільська область
Фото Алли ОЛЬШАНСЬКОЇ
Comments: |