Дарма, що під боком атомна електростанція
Біля Більської Волі, що у Володимирецькому районі, є село Кругле на трохи більше як 80 хат. Зателефонувавши у редакцію, тамтешні жителі пожалілися на те, що у них вже три роки(!) немає світла. Точніше, електроенергія ніби і є, але користуватися нею неможливо: техніка не працює, а лампочки вечорами ледь жевріють.
Дізнавшись, що до них приїхав кореспондент, люди швидко сходяться. Кажуть, що у їхньому Круглому просто кінець світу якийсь і повернення у первіснообщинний лад. Бо хіба зробиш тут якусь цивілізацію, якщо електрика у них з’являється тільки вночі, буває день через два, й ту включати не радять: напруга скаче так, що всі холодильники та праски вже давно із димом пішли.
Олексій Кравчук ще за Польщі тут живе. Пригадує, що електрика завжди «не тягнула так, як треба». Навіть за Союзу були проблеми, бо не один раз мусив викликати енергетиків. А вже тепер залишається тільки плюватися. Улюблений дідів приймач, єдиний вихід у світ, і той рідко коли можна послухати.
– Це ж просто стидоття, у цьому столітті так жити, – зітхає Олексій Сильвестрович. – Он сусід купив холодильник: вхід 120В, вихід 160В при потребі 220В. Довго втримається та техніка при такій напрузі? То я собі вночі лиш лампочку включаю, щоб до ліжка втрапити – і на тому все.
– Вже три роки нам обіцяють, всю траву повитоптували, стільки разів приїжджали, а світла доброго немає, – долучається до розмови молодий чоловік Микола Руднік. – У мене маленькі діти, уявляєте, як влітку без холодильника, а взимку без освітлення? При лучині уроки вчити мусять! Маємо теплиці, вирощуємо овочі на продаж, а як поливати, коли міні-башня не працює? Всі з тими дизельними генераторами тепер носяться. Я навіть стабілізатора купив, який мав би вирівнювати напругу – але і він вже не тягне.
В Круглому, як і в Більській Волі, живуть роботящі люди. Місця там гарні, з пагорба у хорошу погоду видно, як парує Кузнецовська атомна. Більшість, хоч і гне спини в теплицях, проте заробляє, будується, народжує діток. Купують різноманітні прилади та інструменти із великими пусковими струмами, встановлюють бойлери і водяні міні-башні. І все це навантаження лягає на старі, пошарпані повітряні лінії електромереж, які, можливо, не раз вже обривалися й штукувалися. А хіба на таке навантаження були розраховані трансформаторні підстанції? Ні. Коли їх проектували, то думали тільки за наявність кількох «лампочок Ілліча» та одного кип’ятильника у хаті.
Начальник Володимирецької дільниці ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» Василь Іваницький каже, що сіл з такою ж складною ситуацією на його дільниці вистачає. На реконструкцію електромереж потрібні величезні кошти, саме через їхню відсутність вся проблема. Проте у нього таки є радісна новина: Кругле включили в інвестиційну програму 2013 року по реконструкції ліній електромереж. Відчуваю, що селяни, прочитавши ці слова під тьмяним світлом свічки, почнуть плюватися. Їх вже стільки годували обіцянками, що більше не влазить.
Доки ж, цікавлюся, тим людям ще чекати? Василь Володимирович пояснює, що, мабуть, до весни наступного року. Принаймні, саме в цей час починалися роботи в інших населених пунктах, які були затверджені у програмі на минулий чи поточний рік (цьогоріч, як повідомив Василь Іваницький, вже реконструювали електромережі у п’яти селах). Бо ж справ і справ іще: поки тендер проведуть, поки підрядника знайдуть, матеріали закуплять і лише потім безпосередньо на об’єкт поїдуть. У Круглому доведеться міняти опори, встановлювати додаткову підстанцію, щоб розвантажити мережі.
…Хочеться вірити, що Кругле «не викинуть» з програми і таки «зроблять світло». Бо три роки без нормального електропостачання – то таки занадто. Редакція стежитиме за процесом, надішле офіційний запит безпосередньо в ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» та контролюючий орган – Національну комісію регулювання електроенергетики України.
Мирослава КОСЬМІНА,
Рівненська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Comments: |