Вино роблять на пресах, яким сто літ
Сім’я Івана Урсти із села Великі Береги Берегівського району – винороби з діда-прадіда. Цю непросту науку передають з покоління в покоління, так само як і власні родинні рецепти, секрет яких не розкривають нікому. А вино «Чорний доктор», виготовлене з особливих інгредієнтів, на щорічному фестивалі виноградарів у Мукачевому спробував міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Так йому сподобалось, що він подарував Івану Івановичу породистого рисака, вартістю кілька десятків тисяч гривень.
Марія Урста – дружина Івана Івановича, а за сумісництвом його заступник – щодня приймає по кілька груп туристів, що прямують до їх оселі посмакувати різними винами і придбати кращі для себе.
– Ми вже двадцять років обробляємо власні виноградники, але до цих пір не можемо їх приватизувати. Ніби наші вони, а паперів відповідних нема, – бідкається жінка. – Постійно стають на заваді якісь дрібниці. Сподіваємося, що цього року таки вдасться приватизувати ці площі.
Марія Іванівна розповіла, що її сім’я обробляє майже вісім гектарів землі, а це понад 18 тисяч кущів винограду. Для того, щоб з’явились ягоди, потрібно чекати п’ять років. Передує цьому важка праця: треба обрізувати старі пагони, прополювати величезні площі, берегти від шкідників. Вся робота виконується вручну. Щоб зібрати кілька тонн ягід, наймають людей. Згодом соковиті грона віддушують на спеціальних пресах, які купили у заготівельників металу.
– Знайомі хлопці привезли нам заржавілі апарати, яким, напевно, більше ста років. Хтось їх здав на металобрухт, а ми відкупили, почистили, пофарбували – і робимо на них вино, – розповідає Марія Іванівна.
В холодному підвальчику стоять дубові дерев’яні бочки, де тримають вино. Найбільше нам припали до смаку «Нектар» та молоде «Медок». Ціни на натуральний (не порошковий!) напій – від 30 гривень і вище за півлітрову пляшку. На стіні багато грамот та відзнак із конкурсів, у яких бере участь знаний околиці винороб Іван Урста. Взимку цього року посів перше місце на фестивалі «Червене вино 2012», і Віктор Балога подарував йому породистого скакуна. «Зараз цей коник у сина, який мешкає в сусідньому селі», – додає Марія Іванівна. У вересні, коли починається збір врожаю, Івана Івановича застати вдома неможливо. «Він на виноградниках. Там днює і ночує», – додає жінка. А вдома вже займаються переробкою та розливають вино у дубові бочки, які допомагають зберегти смак та аромат напою.
– Найцінніше вино те, яке витримане понад п’ять років, але воно дороге. Туристи ж залюбки купують «молоді» вина. Бувають і такі клієнти, що просять їм кілька пляшок поштою надіслати. Тож виконуємо замовлення. Смакують нашими винами у різних куточках України, від Заходу до Сходу, – не без гордості говорить Марія Іванівна.
Руслана ТАТАРИН,
Закарпатська область
Фото автора
| Comments: |
