Близько року тому прочитала в Інтернеті про те, що у нашому місті проводитиметься аукціон, так звані «живі торги», який збиратиме кошти для допомоги хворим дітям. На їхній сторінці у соцмережі писалося: «Продай себе з користю, а дітям на радість… Порадуй дітей та приємно проведи час! Виставляй себе, перевір власні сили та дізнайся свою реальну ціну». Вирішила долучитися до акції та допомогти цим діткам, дала скільки змогла. Організатори «живих торгів» збирали кошти на обладнання для діток з онкозахворюваннями. Люди перерахували понад 30 тисяч гривень. Як тоді повідомляли організатори групи «живі торги», кошти мали піти на закупівлю апарата для визначення ланцюгової полімезарної реакції до гепатиту. Обладнання планували передати в дитяче гематологічне відділення Рівненської обласної дитячої лікарні. Після аукціону минуло вже більше дев’яти місяців, а куди зникли зібрані кошти, ніхто не знає. Неодноразово зверталася до організаторів торгів, аби пояснили, куди пішли наші гроші. У відповідь чула лише незрозумілі пояснення – то не вистачає грошей для потрібного обладнання, то кошти поклали на депозит, то показували якийсь чек, що нібито на зібрану суму 30 905 гривень були закуплені ліки. Та нещодавно лікарі заявили, що до них надійшла допомога у розмірі 905 гривень. Також з’ясувалося, що головна організаторка заходу зникла із цими грошима, і де її шукати, ніхто не знає. Тоді для кого ж ми збирали гроші? Для «добренької тітки», аби вона, не працюючи, мала на хліб із маслом.
Надія СОЗОНЮК,
м. Рівне
Comments: |