І старість на радість, якщо є улюблене заняття
Григорію Облещуку з Коропця, що в Монастириському районі, – 83 роки. Невисокий, підтягнутий, акуратно вбраний дідусь здивував своїм завзяттям – навіть у такому поважному віці він щось вигадує, майструє.
Григорій Іванович ходив до школи при трьох державах – за Польщі, за німців і за Радянського Союзу. Хвалиться, що, маючи лише чотири класи освіти, досі не забув польську мову, вільно нею читає. До виходу на пенсію 20 років тому чоловік працював у дорожній службі. Мав творчу жилку, і йому доручали виготовлення дорожніх знаків, стендів, плакатів. Бажання працювати не зникло у нього і на заслуженому відпочинку.
Завдяки майстровитому дідусеві фестиваль «Коропфест», що відбувається у селищі щоліта, обзавівся своїм символом – триметровим коропом, якого Григорій Іванович виготовив із фанери. Красується у день фестивалю на майдані ще один витвір дідуся – кінна упряжка з двома возами.
– Композицію цю придумав сам, – розповів майстер. – Робота копітка, тому не поспішав. Вирізав коней з дерева, зверху покрив гіпсом і пофарбував.
Для місцевої церкви коропчанин виготовив два десятки лавок. На основі двигуна, котрий інший господар уже давно викинув би, Григорій Іванович зробив мотокосарку – апарат хоч не вельми презентабельний на вигляд, але ефективний. Знайшов умілець застосування і металу зі старих пральних машин. Його зазвичай викидають або здають на брухт, а пенсіонер з якісної нержавійки робить лопати. Зовні рискаль дещо неоковирний, зате легкий і в роботі надійний. Іноді Григорій Іванович їздить на базар і продає такі лопати за 40-50 гривень.
Подвір’я його будинку прикрашають власноруч зроблені з дерева маленькі церква, капличка, українська хата і криничка. Поруч на дерев’яному стовпі гніздиться сім’я гіпсових лелек.
– Кожен повинен на старість показати себе, – переконаний Григорій Облещук. – Той, розумієте, пияк, інший ходить по жінках. Це недобре. Людина або кладе для себе авторитет, або втрачає його…
З дружиною Григорій Іванович виховав двох доньок, має чотирьох онуків. Родина вважає його захоплення дивацтвом, але Григорій Облещук продовжує займатися улюбленим столярством, бо інакше, на його думку, життя втратить сенс.
Світлана Клос,
Тернопільська область
| Comments: |
