Десятилітній Рівненчанин став чемпіоном Європи з японських шашок

Не по роках розумний, хлопчик по-дорослому розповідає, скільки спеціальної літератури треба перечитати, аби опанувати техніку гри, та скільки часу забирають тренування. Нещодавно школяр з Рівного Валерій Крушельницький повернувся зі світового чемпіонату з го (японських шашок), який проходив у Кореї.

Опановувати японські шашки Валерій Крушельницький почав ще у п’ять років. Хлопчик каже, що йому дуже хотілося відвідувати якийсь гурток, от тільки не міг визначитися який. Тоді мама Лариса записала сина у декілька секцій одразу, аби він зміг знайти себе. Валера ходив на теніс, відвідував недільну школу, та ще й інтелектуальні ігри дитині запропонували.

– Японськими шашками я зацікавився у школі інтелектуальних ігор, – розповідає Валерій. – Одразу ж «занурився» у це заняття. Багато в чому допомагала вчителька: давала спеціальну літературу, комплекти різних ігор. Але коли я став грати краще за неї, мене перевели у старшу групу і почали запрошувати на різні чемпіонати.

Хлопчик побував на турнірах у Німеччині, Чехії, Румунії, Франції. А цьогоріч із російського Санкт-Петербурга повернувся чемпіоном Європи серед дітей, обігравши сотню конкурентів. Отримав запрошення на чемпіонат світу. Проте, зізнається, боротьба за першість світу – це зовсім не означає престиж. Престижним у го вважається той конкурс, у якого спонсори крутіші.

– Чемпіонат проходив у два етапи: один – у Китаї, інший – у Кореї. На одному з китайських турнірів я посів четверте місце із двохсот учасників, – ділиться десятирічний Валера. – Але найбільші враження у мене залишилися від самої країни. Вона дуже розвинута. Ми у подорож тягнемо фотоапарат, відеокамеру, ноутбук, а в них ці функції виконує сучасний телефон. Навіть маленькі діти вміють на айпідах гратися. Кімнати ж в азіатів зовсім не схожі на наші: з меблів там лише маленька лавка та шафа у стіні, де зберігають постільну білизну.

Найбільше ж, розповідає Валера, в Азії йому не сподобалася їжа. Надто вже вона гостра. А от багатоповерхівки, тераріуми та вулиці припали до душі. Обіцяє, що неодмінно повернеться туди. Своє майбутнє хлопчик планує пов’язати з наукою. Мріє бути вченим мікробіологом або астрологом. Але це «запасний варіант», бо ставку робить на професійного гравця го.

Марія МАРТИНЮК,

м. Рівне

Фото автора

• Нравится
•