Власними мазями лікує шкірні хвороби
І знає помічну настоянку для пияків
У погожу днину застати вдома Якова Абрамчука із села Солов’ї Старовижівського району майже нереально. Зате його можна побачити у полі серед трав чи у лісі, де заготовляє лікарські рослини. По допомогу до сільського фармацевта їдуть з усієї округи. Його мазі рятують від хвороб шкіри. Скарбничка дідуся Якова багата на помічні рецепти й від інших болячок.
Отак серед дороги, в оточенні пахучого різнотрав’я, і відбулося наше знайомство. Яків Романович на велосипеді їхав по цілющі рослини, які саме час збирати влітку. Розповідає нам, чим корисні полин, череда, деревій, чебрець, інші непримітні трави. Цікавився ними змалечку, може, й тому пов’язав своє життя з медициною. Сім років пропрацював завідуючим фельдшерсько-акушерським пунктом, а коли його закрили, мама порадила вступати у Львівський медичний інститут.
– Я спочатку боявся, бо з дитинства маю проблеми зі слухом, але таки став студентом. Недочував, що говорять на лекціях, тож на перерві всі бігли на вулицю, а я сидів і конспектував. Усе чітко записував, то мої зошити всі просили на екзамен, – не без гордості пригадує минуле.
Отримавши вищу фармацевтичну освіту, не одне десятиліття пропрацював в аптеці села Сошичне Камінь-Каширського району. А потім доля закинула його у Солов’ї. «У приймаки», – жартує. Маючи від природи завзятий та енергійний характер, Яків Романович не може сидіти без діла, от і почав допомагати людям. Спочатку мазь загоїла рану одній знайомій, та розповіла про це іншим – і почали тягнутися до сільського фармацевта з усіх-усюд.
– До мене часто приїжджають з Ковеля, інших районів. В основному ті, хто має проблеми зі шкірою, – розповідає Яків Романович. – Виготовляю мазі від псоріазу, екземи, вітіліго, трофічних виразок, різних дерматитів. Знаю, які компоненти у якому співвідношенні потрібно додавати. Деякі рецепти беру із журналів, частину складаю сам. Шкода, що зараз важко купити в аптеці необхідні порошки. Колись вони були кілограмами, а зараз нема й грама. Наприклад, саліцилову кислоту мушу через знайомих шукати. Складники моїх препаратів різні: каніфоль, прополіс, парафін, віск, масло, олія. І навіть для деяких ладан потрібен. Виготовляю нині рідкісну мазь «Салацит», яка лікує екзему.
Яків Романович стверджує, що знає, як швидко вилікувати від хвороби Боткіна і запевняє, що онко, при виконанні його чітких рекомендацій, можна здолати. А для тих, хто полюбляє оковиту, має спеціальну настоянку, після якої пияк і дивитися на горілку не буде. Сотні рецептів береже у голові. Незважаючи на поважний вік (у листопаді відзначатиме 80-літній ювілей), не втомлюється робити добро для інших. А ще у його душі живе любов до прекрасного слова. Кілька років тому, за сприяння професора Миколи Півницького, видав авторський роман «Несухоїжі». Зараз невтомний дідусь Яків працює над його удосконаленням. В окремій папочці зберігаються власні рецепти народної медицини. Сільський фармацевт мріє, що таки вдасться знайти кошти, щоб видати маленьку їх збірочку, яка б принесла велику користь багатьом.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
