Любешів осяяла подвійна веселка
Нещодавні проливні дощі, що пройшли по всій Україні, не оминули й Волинь. Такої зливи, яка розпочалася з обідньої пори 12 серпня на Любешівщині вже не було давно. Хоч дощ і не лив «як з відра», але загалом за чотири доби в Любешеві, за даними місцевої метеостанції, випало 90,4 міліметра опадів при середньомісячній нормі для серпня 58 міліметрів. Тобто понад півтори місячної норми (майже 156%)! Хоч вологи випало понадміру, але дощі не принесли занадто великих збитків, адже пройшли після спекотної сухої погоди. Любешівцям ще пам’ятна рекордна злива над селищем 3 липня 1991 року. Тоді протягом лише однієї доби випало понад дві місячні норми опадів – аж 119,3 міліметра! То був справжній потоп у болотистій поліській місцевості! У Любешеві тоді для спуску води хотіли навіть перекопати магістральну дорогу, що іде з Білорусі.
Та для Волині й це не межа. Адже згідно з «Книгою рекордів Волині», під час найбільшої зливи в Луцьку 3–4 серпня 1959 року випало 187,1 міліметрів опадів! А за добу (4 серпня) – 114 міліметрів. Тоді як за 6–10 кілометрів – лише 25–27 міліметрів. Вулицями Луцька котилися великі потоки води, зупинився рух автомобільного транспорту. Рівень води в ріці Стир за ніч піднявся на 180 сантиметрів! 17 червня 1991 року над Володимиром-Волинським випало 128 міліметрів опадів! Це рекорд для Волині за добу. Майже півтори місячних норми лише за дві години вилилися в суцільну дощову стіну при шквальному вітрі, що сягав 22 метри за секунду. Не стало електроенергії, був пошкоджений телефонний зв’язок, величезних збитків завдано сільському господарству. Майже стільки ж опадів (122,2 міліметра) випало в Ковелі 24 липня 1948 року. Такі катастрофічні зливи, на щастя, в області бувають дуже рідко.
Та знову хочу повернутися до недавньої зливи, щоб описати цікаве природне явище. 14 серпня о сьомій годині ранку дощ ущух і над Стоходом у Любешеві знову виглянуло таке жадане сонечко. Воно було в оточенні хмар на тлі вимитого дощами синього неба. Навпроти ж, назустріч йому, насувалася чорна хмара. І знову заморосив дощ. Та раптом на чорній хмарі над моїм садочком спалахнула веселка. На деревах якось особливо, в оточенні кольорового перевесла, вигравали яблука та груші, які цього року вродили рясно. І тут (о диво!) через дві хвилини (це зафіксував мій фотоапарат) над веселкою з’явилася ще одна. Спершу ледь помітна, а потім усе яскравіша. Хоч і протрималася вона всього-на-всього п’ять хвилин, враження було незабутнє. Незвичайною веселкою милувалися люди, які поспішали в церкву. Перша веселка протрималася ще декілька хвилин і поволі розтанула в чорних хмарах, які поступово втрачали свій загрозливий колір.
Такі подвійні веселки в природі трапляються, на жаль, досить рідко. Цього разу я зробив для себе ще й одне невелике відкриття. Чомусь думав, що кольори в обох веселок ідуть в однаковому порядку: зверху – червоний, внизу – фіолетовий. Але, виявляється, помилявся. Так кольори розташовані у нижньої райдуги, а у верхньої вони розміщені… навпаки. Тобто кольори другого перевесла ніби є віддзеркаленням першого. От справді: вік живи, вік учись.
Петро КРАВЧУК,
м. Любешів,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
