«Більше уваги приділяю квітам, ніж городу»
Наші бабусі щовесни засівали навколо своїх скромних осель мальви та чорнобривці. Хоч і бідно жили, але дбали про красу на подвір’ї. І нині, хто не лінується, заквітчує свій дім. Галина Мартинюк, жителька села Льотниче Володимир-Волинського району вже звикла, що біля її оселі зупиняються автівки, а незнайомці заходять в хату і питають, скільки часу треба, щоб створити таку красу. Тож і нас жінка зустрічала з посмішкою.
– Ще з дитинства я любила квіти, але не тямила, як за ними доглядати. А зараз орхідеям, бегоніям, сульфініям, петуніям та іншим більше уваги приділяю, ніж огіркам, чи помідорам, – посміхається Галина Антонівна.
На акуратно підстриженому газоні десятки сортів квітів милують око. Великі й маленькі горщики розвішені на хатині, тож складається враження, що квітне вся оселя. «А приходять до вас бажаючі за якоюсь рослиною?» – запитую. «Ні, бо знають, що я нічого не дам», – чи то жартома, чи всерйоз каже тітка Галя. Дещо господиня вирощує з розсади, частину купує. Захоплення дружини поділяє і чоловік. Він разом з нею порається в саду: підстригає газон, змайстрував оригінальні підставки для вазонів, гойдалку.
– Ця робота забирає не годину, не дві, а цілий день. Хоч і втомишся іноді, але подивишся, яка краса навколо, то аж серце співає, – переконана тітка Галина.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
| Comments: |
