Мені 84 роки, уже три роки не ходжу. Я маю гроші на збереженні в ощадбанку. На обліку стою з 2008 року, але так тисячі й не одержала. Оце тепер принесли мені папери, запрошують у банк 13.08.2012 на 15 годин 15 хвилин. Моє здоров’я дуже погане, може, не доживу до того 13 серпня. Чому б не віддати спочатку ці гроші людям похилого віку? Живу сама, у мене немає нікого, а я ж теж хочу, щоб мене поховали по-християнськи.
У кого влада – у того гроші. Прожила довгий вік – добра не зазнала, а тільки лиха. Нас було шестеро дітей, а грошей ми не одержували за батька, який загинув у Німеччині 1945 року. Сім’ю вважали бандерівською. Лише тоді записали батька у Книгу пам’яті, коли ми стали дорослими. Для чого пишу – хочу поділитися своїм горем. На серці так тяжко, що не хочеться жити більше ні хвилини…
Ганна БОРИСЮК,
с. Березолуки,
Рожищенський район,
Волинська область
Comments: |