«Я помирала, а люди просили в мене силу»
«Ще дівчиною я сама собі потайки на карти кидала, – розповідає цілителька з Городка Людмила Левандовська. – Мама була віруюча, забороняла це робити. А ще бувало, дивлюся на людину і бачу, що вона має скоро померти, а ця на днях заміж виходить, а інша – захворіє... Але я того не казала нікому, боялася, щоб не прийняли за ненормальну. А потім чую: сталося так, як я й думала…»
Людмила врятувала життя дитині, яка вже другий рік не виходила з лікарень. Знахарка побачила, що на малечі порча, – її батько гуляв, і коханка поробила на його дружину. А воно перекинулося на дитину…
Намагаючись зрозуміти, що з нею коїться, Людмила ходила і до ксьондза, і до батюшки. Ксьондз радив: «Приймай, але тільки травами лікуй, а карти не кидай». А батюшка взагалі сказав, що вона велика грішниця, бо не можна передбачати майбутнє. «У тебе щось вселилося», – казав він.
А люди продовжували йти до неї. Одному передбачила, що його раптово покличуть на роботу за кордон, потрібно готувати закордонний паспорт. Іншому вказала, де його кінь, там він і знайшовся. А колезі повідомила, що гроші в неї вкрали не злодії, а її внук – так і виявилося.
– Я вже два мікроінсульти перенесла і чотири рази була на тому світі, – продовжує Людмила. – Минулого року йшла з роботи і побачила, що лежу в домовині, а рідні навколо плачуть. Того ж дня мені стало погано, і я потрапила в реанімацію. Пролежала там недовго, бо мене, як безнадійну, відправили додому помирати. Я з усіма попрощалася, і вже бачу, як тіло несуть на цвинтар, а всі померлі родичі мене зустрічають. Аж тут батько, що сидів біля ліжка, коли я помирала, почав кричати і плакати. Раптом переді мною з’явилася дівчинка і почувся голос: «Ця дівчинка помре від раку, а ти будеш жити і допомагати людям». І тут я бачу, як від мене щось темне перейшло на дитину. Згодом я дізналася, що вона справді померла. У кожної знахарки є дух, який у момент її смерті переходить до нової. Коли я помирала, в мене просили віддати його, але одна з цих людей втратила би сина. Ще чоловік просив, я його відмовляла, бо він сам мав загинути. Кожному, хто приходить до мене, я віддаю енергію. Набираю з людей стільки болячок! Коли була в лікарні, мені 40 діагнозів поставили. Приходять і люди, які хочуть мене знищити, аби я їм передала свої знання.
За словами пані Людмили, людина у деяких випадках може допомогти собі сама. Варто знати лише найпростіші правила. Отож, на свята нікому і нічого не можна позичати. Аби в хаті був лад, потрібно задобрити домовика. Для цього треба по кутках оселі покласти його улюблені ласощі – кисіль, вино, цукерки. А на свята залишайте їх на столі. Заберіть з-під порога килимки, бо коли витрушуєте їх чи миєте, то все, що вам насипали, зносите додому. Періодично посипайте біля порога свячені сіль, мак і скроплюйте свяченою водою.
– Нічого не підбирайте на перехрестях, – застерігає знахарка. – Там нерідко можна знайти дорогі речі – золоті каблучки, сережки, крупні купюри. Таким чином передають хвороби. Людина підбирає, а потім думає, звідки в неї взявся рак чи ще якесь страшне захворювання. І їй в голову не прийде, що свою біду вона знайшла на дорозі. І ще, якщо будинок збудований біля перехрестя, толку в його мешканців ніколи не буде. Таким людям весь час потрібно ходити до відмови.
Ліна ПОДІЛЬСЬКА,
Хмельницька область
| Comments: |
