У шахтарському місті виливають дзвони
Любов Кравцова, яка очолює Центр дитячої та юнацької творчості міста Нововолинська, у своєму кабінеті створила міні-музей дзвоників.
«Ми завдячуємо цьому Ганні Сервачинській, – розповідає Любов Андріївна. – При реорганізації нашого закладу я, облаштовуючи кабінет, стала розкривати коробки. Мені перехопило подих: стільки диво-дзвоників! Тепер запрошую сюди гуртківців і гостей, вони дуже зацікавилися колекцією, яка за досить короткий час поповнилася. Мріємо про відкриття в нашому місті музею дзвонів».
І це не дивно, адже шахтарський Нововолинськ на всю Україну славиться своїми дзвонами – їх виготовляють на тутешньому ливарному заводі. Спілкуючись із Володимиром Лапієм, провідним інженером комерційного відділу, довідалася, що перший дзвін тут виготовили 26 років тому: «Коли починали цю справу, то не було відповідної літератури. Набиралися досвіду самотужки. А тепер, мабуть, нема в Україні жодної єпархії без наших дзвонів. Вага їх від 250 кілограмів до восьми тонн. Милують вони око й на Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві, замовляли депутати, колишні президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Наші дзвони поїхали до Канади, Америки, Хорватії, Німеччини, Польщі, Чехії та інших країн, словом, розійшлися по цілому світу».
Марія КОРНИЛЮК,
Волинська область
До теми:
У церкві дзвони використовують з ІХ століття. До того на богослужіння скликали клепанням у дошку (клепалом). На Афоні вони використовуються постійно, а в наших церквах – при особливих обрядах. Дзвони бувають святкові, воскресні, повсякденні та малі. Їх розміщують у дзвіницях. Перед використанням дзвони благословляють спеціальними молитвами, а великим – ще й дають імена святих.
| Comments: |
