Ризи Богородиці дісталися у спадок Грузії
15 липня за церковним календарем відзначають покладання ризи Пресвятої Богородиці у Влахерни. Хоча відомо, що ця святиня нині зберігається в Грузії. Цікаві історичні пам’ятки розповідають, як вона туди потрапила.
Давні перекази свідчать, що перед своїм успінням Богородиця заповіла свій хітон (грецька назва одягу) двом бідним вдовам у Назареті, які їй прислужували. Одна з них передала цей благословенний дар іншій молодій дівчині. Таким чином він майже три століття з великим благоговінням зберігався на Святій Землі. До Візантії хітон потрапив всередині V століття – його викрали константинопольські вельможі, побачивши, яке сяйво іде з чаші, де він лежав. Коли його привезли у Візантію, то для зберігання на березі Влахернської затоки спеціально збудували храм на честь Божої Матері. За свідченням історика Никифора Калліста (VI століття) «...риза (хітон) Богоматері перебувала у цьому храмі і досі перебуває як захист для міста, даруючи різноманітні зцілення, і чудесами своїми перемагаючи єство і час». Саме у Константинополі сталося перше чудо від хітона Пречистої Діви. У 626 році він захистив константинопольців від персів, а 673 року – від сарацинів. Візантійські і російські джерела розповідають, що в IX столітті київські князі Аскольд і Дір на двохстах суднах підійшли до Візантії. Спустошивши все узбережжя Мармурового моря, вони обложили Константинополь. Патріарх Фотій під молитовний спів виніс з Влахернського храму священний хітон Богородиці і занурив його в море. Буря, що несподівано налетіла, розбила судна русичів. Київські князі, пройнявшись страхом, таким чином увірували в Христа.
Російський митрополит Пимен у своїх записах пише, що 1387 року він «у день покладення ризи Богоматері» був у Влахерни і цілував святу раку, де лежало чудове плаття і пояс Богородиці.
Коли і за яких обставин хітон Пресвятої Богородиці перевезли до Грузії? Тут єдиної версії нема. За однією, ризи привезли з Єрусалима на початку XII століття, за другою – їх таємно вивезли з Візантії в VIII столітті, коли розпочалося іконоборство. Згідно з літописом «Картліс Цховреба», хітон Божої Матері споконвіку перебував у Хобському Успенському монастирі в Мінгрелії. Хоча місіонер-католик Джузеппе Марія Дзампа пише: «Говорять, що в ті часи (після взяття Візантії турками у XV столітті) до Колхіди приїхав один архієпископ, привізши із собою плащаницю, яка, за їх словами, належала Богородиці... У довжину вона дорівнювала восьми римським долоням, завширшки – чотирьом, рукава в одну долоню і вузький комір... Матеріал, з якого вона зшита, – жовтий, місцями з набивними кольорами, і вишита вона голкою...»
Коли 1840 року російські посли Єлчин і Захаров гостювали при дворі Льована Дадіані, вони відвідали Хобський монастир, де сподобилися віддати шану хітону Пресвятої Богородиці. Інші російські посли Ієвлєв і Толочанов, перебуваючи в 1650-1652 роках у Імеретії, мали можливість спілкуватися з ченцями одного з Афонських монастирів, які розповіли, що за саме за часів іконоборства у Візантії (VIII століття) хітон Богоматері було перевезено із Константинополя і покладено у Хобському монастирі.
У XVII столітті Єрусалимський Патріарх Дотеус намагався вивезти хітон Богородиці з Грузії, але безуспішно. Згодом мінгрельський цар Льован поклав святиню у золоту скриньку, запечатав її і приставив до неї стражників.
У радянські часи про святі ризи забули. Вони без належної честі зберігалися у Хобському монастирі, а 1936 року їх перенесли у запасники Зугдідського історичного музею, де вони перебувають досі. Кожного року 15 липня (свято покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерни) Святійшу Плащаницю Богородиці, як тепер її називають, несуть до кафедрального собору Влахернської ікони Божої Матері, що розташований на території музею, де віруючі можуть прикластися до цієї великої святині, яка зцілювала і зцілює багатьох.
| Comments: |
