20 тисяч доларів – щоб відвикнути від комп’ютера
Нав’язливе бажання підключитися до Інтернету – інтернет-залежність – в Китаї нещодавно офіційно визнано серйозним психічним розладом.
Відкривати клініки для божевільних юзерів почали і в США. Лікарі всього світу говорять про нову соціальну проблему, називаючи її «СНІДом ХХI століття».
Божевілля з приводу Мережі набирає обертів: у Росії учень повісився через те, що мама не оплатила йому Інтернет. У Китаї загинула 12-річна дівчинка: кілька діб вона провела за комп’ютерною грою, за ці дні нічого не їла і не пила.
Першим забив тривогу в 1995 році лікар Іван Голдберг – він запевняв, що надмірне користування Інтернетом викликає депресію, стрес, агресію. Але тоді його не слухали. Чому людина стає залежною?
«Тому що їй важко в реальному житті, – вважає психотерапевт Ельман Османов. – Вона несмілива, сором’язлива, їй простіше в чаті послати когось на три букви, простіше в Інтернеті познайомитися з кимось і писати хтознащо… А от реально зробити все це сміливості не вистачає. Тому залежною від комп’ютера стає, в першу чергу, людина слабка, із заниженою самооцінкою, яка не може знайти себе, проявити в суспільстві. Сьогодні, за даними досліджень, інтернет-залежними можна визнати 10% населення земної кулі. 70% з них – чоловіки.
У нас на проблему інтернет-залежності поки дивляться крізь пальці, а от китайські медики вирішили діяти радикально. Своїх «хворих на Інтернет» громадян вони відправляють у клініки, яких в Китаї нараховується вже більше 200. Курс лікування 6 місяців і коштує приблизно 20 тисяч доларів. В Америці курс лікування триває 45 днів і коштує від 15 тисяч доларів. Для особливо «буйних» юзерів китайці вигадали лікування електрошоком. А в Фінляндії почали надавати «інтернет-наркоманам» відстрочку від армії строком на 3 роки. Військові лікарі вважають, що за цей час майбутній призовник зможе побороти свою прив’язаність до Мережі.
Однак витягнути людину із інтернет-залежності можна й більш гуманними способами. Але для цього треба допомогти їй замінити віртуальне життя реальним – більше давати сімейних доручень, знайти їй захоплення до душі. Ці нехитрі способи спрацюють – аби було бажання допомогти!»
Ольга ЦЕЦЕВИЧ
| Comments: |
