Цього року у червні святкується 130-річчя від дня народження всесвітньо відомого композитора, диригента та піаніста Ігоря Стравінського. Мало хто знає, що він виходець з української землі і що майже 20 років жив та творив у волинському містечку Устилуг.
В Устилузі з 1990 року існує єдиний у світі(!) музей композитора, який діє лише завдяки добровільній ініціативі директора устилузької школи мистецтв Володимира Терещука.
У 1880-х роках Устилугом володів київський багатій, доктор Гаврило Носенко, який був близьким родичем Стравінських (останні жили під Санкт-Петербургом). Щойно починалося літо, як сюди з’їжджалися діти з обох сімейств. І так вже сталося, що дочка Носенка Катерина вийшла заміж за свого кузена Ігоря Стравінського (незважаючи на заборону, пару все ж обвінчали, і в цій сім’ї народилося четверо здорових дітей). На устилузьких землях, які пішли в придане його дружині, Ігор у 1907 році за власним проектом збудував будинок, назвавши його «Старою мизою». Загалом він приїжджав сюди майже 20 років поспіль, і не раз, особливо перебуваючи в еміграції за кордоном, писав, що «це райський куточок, милий серцю Устилуг». Адже саме тут композитор створив музику, яка зробила його відомим. Завдяки йому музичний фольклор Волині через балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна» (було написано майже 20 творів) назавжди залишиться в історії світової музики.
За кордоном Стравінський (спочатку у Швейцарії, потім у Франції і США) вів дуже активне життя і спілкувався із найвпливовішими людьми того часу: наприклад, з президентом Америки Джоном Кеннеді, його дружиною Жаклін, художником Пабло Пікассо. Також у житті композитора був період, який ще й досі оповитий таємницею – любовний роман із відомою вершителькою моди Коко Шанель. Про їхні стосунки нещодавно навіть знято художній фільм, хоча критики і досі роздумують: де там вигадки, а де правда? Проте факт – вона була меценатом і спонсором композитора і навіть розмістила у своїй віллі біля Парижа все багатодітне сімейство емігранта Стравінського, які потерпали від злиднів.
У 1939 році в сім’ю Стравінського увірвалася біда: протягом чотирьох місяців померли його дружина, старша дочка і мати. Тож незабаром композитор покинув Париж і переїхав у Голлівуд, де прийняв друге громадянство і знову одружився.
У Радянському Союзі він вважався персоною нон-грата аж до 1962 року. Лише будучи 79-річним дідусем, Ігор Стравінський зміг відвідати батьківщину із концертами, проте у «рідний серцю райський куточок» так і не пробився. Відмовили через «секретність прикордонного містечка».
– Якось до нас у музей приїхала відомий американський фотограф із Вашингтона, яка готувала фотокнигу про Стравінського, – розповідає Володимир Васильович. – Розказувала, що на зібрання даних про композитора у неї пішло два роки, що є фонтан, площа у Парижі і навіть кратер на Меркурії імені Стравінського. Вона залишила нам для експозиції знімок найменшої дочки композитора Мілени (1914 року народження), яку їй вдалося сфотографувати ще в 2009 році вдома, у Лос-Анджелесі. Взагалі нащадки композитора розкидані по всьому світу і більшість із них обрали творчі професії.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Comments: |