У 2004 році в селі Вишеньки Рожищенського району зареєстрували сільський комітет "Злагода". Час показав, що під мудрим керівництвом спільними зусиллями громада може багато чого зробити.
Коли на зборах людям запропонували обрати голову комітету, більшість проголосувало за кандидатуру тодішнього директора школи - Антоніну Клімчук. Вистачало їй клопоту на роботі, а тут додалося ще й громадянського обов'язку. Що таке сільський комітет, відомо не кожному. А це юридична організація, яка має цілу кіпу підтверджуючих документів. Основне завдання сільського комітету полягає в залученні громади до благоустрою, відновлення закладів соціально-культурної сфери. Його керівник - це права рука сільського голови. Разом вони вирішують чимало питань.
- Найважче переконати селян взятися за якусь справу, - вважає Антоніна Степанівна. - А вже побачивши результат, радо допомагають. Спільно робили ремонт Будинку культури. Він був в аварійному стані, велася мова про те, щоб там зробити млин, аби приміщення не розвалилося. Та все ж зійшлись на тому, що осередок культури треба зберегти. Нам виділили лише дев'ять з половиною тисяч, матеріали купили, а всю роботу люди виконували безкоштовно. Одна жінка шила гардини, місцевий столяр зробив двері. Молодь щодня приходила на толоку. Напрацювалися, але зате маємо красивий клуб.
Ще однією доброю справою, яку організували в селі, став вивіз сміття. Біля лісу, по закутках доріг нема звалищ різного непотребу. Вишеньки чисті й доглянуті. Щосуботи підводою хтось з чоловіків об'їжджає обійстя селян і забирає мішки, куди скидають відходи. Все вивозиться на сміттєзвалище. За цю послугу просять символічну плату: гривню з кожного дорослого члена сім'ї.
Нині Антоніна Степанівна працює вчителькою молодших класів у рідній школі. І хоч зараз канікули, їй нема коли відпочивати - на часі облаштування сільського кладовища. Голова Носачевичівської сільської ради, до якої, окрім Вишеньок, входять ще три села, розповів, що Антоніна Клімчук є ще й депутатом районної ради. Його помічниця ініціативна та відповідальна.
Без сумніву, такі сільські комітети потрібні, от тільки біда, що грошей за свою роботу ті, хто ними керує, не отримують. Працюють на голому ентузіазмі. Держава переклала це фінансове питання на місцеві бюджети, а там, як завжди, грошей не вистачає…
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
Comments: |