Лідія Жумик – єдиний вчитель математики з Луцька, хто складає ці завдання
В Україні 15 травня розпочато зовнішнє незалежне оцінювання, яке триватиме до 7 червня. Виявляється, тестові завдання для ЗНО готують шкільні педагоги з усієї України. Розмовляю з одним із розробників – вчителем математики НВК «Гімназія №14» міста Луцька Лідією Володимирівною Жумик.
– Перелік вчителів, які залучені до створення тестових завдань, досить великий, – розповідає Лідія Володимирівна, вона єдиний вчитель математики з Луцька, хто розробляє тести до ЗНО. – Кілька років тому я брала участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року». На фінальному етапі цього конкурсу була присутня начальник відділу банку тестових завдань Українського центру оцінювання якості освіти. Пізніше мені зателефонували і запропонували бути одним із розробників тестів.
– Чи є побажання щодо підготовки завдань?
– Так, ми отримуємо так звані специфікації і розробляємо тестові завдання суто за вимогами, які нам пропонуються. У Центрі банк завдань досить великий – є напрацювання з попередніх років і нові. Але вузьке коло людей, які відбирають ті чи інші тести. Тому те, що ми подаємо, не завжди пропонується учням. Є цілий відділ методистів, які опрацьовують і рекомендують або ні на ЗНО. Також проводяться семінари, де розробники звітуються про свою добірку тестів, характеризують, шукають якісь недоліки, з’ясовують, скільки часу піде для розв’язання завдання тому чи іншому учневі. На семінарах з нами працює експерт-консультант, доктор математичних наук, представник Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні Марк Зельман зі Штатів, який теж аналізує наші напрацювання. Зазначу, що зараз тести досить доступні для учнів загальноосвітніх шкіл.
– З кожним роком завдання для ЗНО ускладнюються чи ні?
– В основному є тестова форма: або на вибір правильна відповідь, або завдання з короткою відповіддю. Так би мовити, «за кадром» може лишитися незначна помилка, тобто дитина поспішила, хід розв’язання був правильним, а полічила щось невірно, і тоді завдання не зараховується. З кожним роком рівень складності стає нижчим і завдання простіші. З одного боку, ніби добре, а з іншого – падає престиж самої дисципліни. Оскільки ті учні, що вчать поглиблено, приміром, математику, розуміють, що для вступу пропонуються прості завдання, які не вимагають особливо великої підготовки. Тому тепер йдеться про те, що, можливо, будуть пропонуватися дворівневі завдання: меншого рівня складності (якщо учень вступає до вузу, де математика непрофілюючий предмет) і підвищеної. На мою думку, так було б доцільніше.
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область
Comments: |