Живе з чоловіком 30 літ і досі перечитує його армійські листи
Для нього це було кохання з першого погляду. А пiсля випускного їхнi шляхи розiйшлися. Вона поїхала на навчання до Луцька, вiн - до Львова.
Через рiк випадково зустрiлися у Луцьку. З того дня вони не розлучалися...
Маневиччани Валентин Iванович та Валентина Андріївна Конахи, родом з Любешiвщини, одружені уже тридцять лiт. Валентина Iванiвна до сих пiр зберiгає всi армiйськi листи (бiльше двохсот), якi наречений писав iз Мурманська.
- Я їх час вiд часу перечитую, - зiзнається панi Валентина. - Вiд них вiє таким романтизмом, любов'ю, оптимiзмом.
Валентин - творча особистiсть. У дитинствi писав вiршi, навчався у музичнiй школi, грав у оркестрi, ансамблi. Талант батька передався донькам Галинi та Юлiї. Галя - професiйна спiвачка, нинi навчається у Польщi в академiї мистецтв. Юля пише вiршi, працює у школi села Пiдгайцi Луцького району.
- Нам напророчили, що другою дитиною буде син, i коли Валя народила, то я друзям виставив могорич за сина, - пригадує Валентин Iванович. - Потiм виявилось, що у мене… донька.
Подружжя зiзнається, що у житті часом було ой як непросто, але жодного разу не виникла думка про розлучення.
- Це у нас родинне, - говорить Валентина Андріївна. - Сiмейнi цiнностi i у моїй, i в чоловiковiй сiм'ї культивувалися змалку. Ми нiколи не розповiдали батькам про свої негаразди, аби їх не засмучувати. До того ж, нас вчили цiнувати громадську думку: "А що скажуть люди?" Можливо, сьогоднi це видається старомодним, але впевнена, що це дуже важливо.
Мої спiврозмовники з великою любов'ю розповiдають про своїх батькiв, якi живуть у Нових Березичах та Седлищi Любешiвського району (на жаль, батько Валентини Андріївни уже помер).
Спiвзвучнiсть iмен чоловiка i дружини допомагає вiднайти гармонiю в життi. Домашня робота не дiлиться на жiночу i чоловiчу. Наприклад, у той час, як Валентина шпаклює стiну, Валентин лiпить вареники.
- Я не люблю кухнi, для мене це усвiдомлена необхiднiсть, - усміхається Валентина Андріївна. - А от чоловiковi подобається готувати. Примiром, на доньчине весiлля злiпив сiмсот пельменiв.
Валентина Конах впевнена: щоб бути коханою, жiнка все життя має зберiгати загадковiсть, стежити за своєю зовнiшнiстю, остерiгатися лихослiв'я, бути поступливою. На свята Валентину чекає розкiшний букет тепличних ромашок (улюбленi польовi влiтку постiйно на столi), Валентина - черговий несподiваний подарунок вiд дружини, i обох - перегляд улюбленого фiльму "Любов i голуби".
Алла БУБНЮК,
Волинська область
| Comments: |
