У фінал «Волинь» не пустили
Півфінальна гра з «Шахтарем» виявилася найкращою для «Волині» навесні, але трьох голів не вистачило, аби здолати діючого чемпіона.
Новина про призначення арбітра з Одеси Віталія Годуляна на матч ще до його початку насторожувала тих, хто збирався підтримувати «Волинь» у кубковому двобої. Вболівальники зі стажем знають, що цей суддя переважно обслуговує зустрічі ВІП-команд і нерідко вони закінчуються скандалом. На жаль, не стала винятком робота пана Віталія і на кубковому матчі «Волинь»-«Шахтар». Мало хто може посперечатися з тезою, що донецький клуб переважає лучан у класі, але перемога дісталася «гірникам» завдяки помилкам Годуляна. Дії арбітра наелектризували атмосферу і негативно налаштували проти донецької команди практично увесь журналістський корпус, включно з більшістю представників столичних каналів. Можливо, десь підсвідомо цю атмосферу відчув і наставник «Шахтаря» Мірча Луческу, тож, зайшовши у конференц-зал і почувши несхвальні вигуки окремих представників ЗМІ, недовго думаючи, розвернувся і зник.
Сама гра порадувала притаманною для кубка «зневагою» (у доброму розумінні цього слова) до авторитетів. Практично половина першого тайму була за лучанами, але клас гостей дався взнаки. Донеччани використали перший по-справжньому небезпечний момент. Відігралася «Волинь» після пенальті у виконанні Майкона – оборонець «Шахтаря» перервав небезпечний навіс у штрафний майданчик рукою. Порадіти як слід лучани не встигли. Буквально одразу Віталій Годулян призначив пенальті уже у ворота «Волині», хоча на відеоповторі видно, що гравець команди гостей «малював» порушення правил. Гірники знову вийшли вперед. Якщо у цьому епізоді ще якось можна виправдати помилку арбітра, то призначення другого 11-метрового у ворота «Волині» не піддається розумінню. На 57-й хвилині до воріт суперника проривався Майкон, але його відверто завалили оборонці «Шахтаря». Свисток арбітра промовчав, і донеччани швидко організували контрвипад. При цьому двоє атакуючих футболістів опинилися у положенні поза грою, що теж залишилося поза увагою суддівської бригади. Уже у завершальній стадії Генріх Мхітарян після контакту із захисником «Волині» у штрафному майданчику зумів ще пробити по воротах, і м’яч від голкіпера пішов на кутовий. І тут Віталій Годулян таки «розгледів» якесь порушення з боку капітана лучан Сергія Сімініна. 11-метровий бездоганно реалізував Адріано. Незважаючи на такі гримаси долі, «Волинь» продовжувала битися. Гра тримала у напрузі до самого фінального свистка. Півзахисник «Волині» Лопес скоротив розрив у рахунку до мінімуму. Здавалося б усі питання у матчі зняв четвертий гол «Шахтаря», проте уже у компенсований час Майкон знову поставив підсумковий результат під сумнів – 3:4. «Волинь» атакувала практично до останньої секунди, побіг у штрафний майданчик гостей і голкіпер Денис Шеліхов, та дива не сталося. Але чи потрібні такі перемоги грандам? І чи підніметься рівень українського футболу, якщо перед командами з провінції будуватиметься непробивна стіна на шляху до трофеїв? Для прикладу, у Європі кубок – реальна можливість навіть команді з першого чи другого дивізіону пробитися у єврокубки. І такі випадки траплялися в останнє десятиліття у Франції та Німеччині. Можна лишень уявити, яке свято було у провінційних містечках, коли їхня команда стартувала на євроарені.
Майкона (крайній справа) захист «Шахтаря» не втримав
| Comments: |
