Із заробітчанок стали бізнес-леді
Білявка Олена Твердохліб родом з Волині, а чорнява Ірина Гуменюк - з Львівщини. Олена - балакуча і сповнена різноманітних ідей, Ірина - спокійна та врівноважена. Та незважаючи на протилежності, ці дві симпатичні панянки створили власний бізнес у селі Маяки Луцького району і вже багато років йдуть пліч-о-пліч.
Олена Твердохліб надумала їхати в Чехію, бо хотілося світ побачити. "Пригод шукала", - щиро сміється ця симпатична жіночка, згадуючи події 1998 року. Тоді їй було лише 23 роки.
- Так, спочатку було важко, - зізнається Лєна. - Влаштувалася там швачкою, гроші платили від виробітку, тож доводилось працювати по 10 годин на добу. У Західній Чехії хазяйка поводилася з нами, як з рабами. Інший роботодавець, пан Ягош, був молодший від нас на п'ять років. У нього ми шили костюми для лижників. Ставився до робітників добре. Ми працювали легально, і нам зарахували стаж, тож тепер Чеська Республіка платитиме пенсію протягом п'яти років.
У Чехії волинянка й познайомилася з Ірою. Різні за характером, дівчата швидко здружилися. А коли через п'ять років повернулися на Україну, Олена запропонувала Ірі не їхати на Львівщину, а розпочати на Волині спільний власний бізнес. Зароблені гроші заробітчанки поклали в банк, а коли захотіли їх забрати, дізналися, що це велика проблема.
- У нас з Ірою на руках лишилося по 300 доларів, - розповідає Лєна. - За них купили машинку і тканини. Оце таке було капіталовкладення. Орендували приміщення в Луцьку. Ще в Чехії шили дитячі шапочки, тож почали з них. Ходили з Іриною по ринку, пропонували їх для реалізації. Наші люди не зрозуміли чеських фасонів, і товар не продався. Це була перша невдача. Щоб не байдикувати, зайнялися ремонтом одягу. Переїхали в Маяки, де мешкали мої батьки. Люди вже знали нас, приїжджали навіть клієнти з Луцька.
Поштовхом для серйознішої роботи стала ініціатива знайомої, яка десять років торгує на ринку одягом для новонароджених. Вона запропонувала: "Дівчата, давайте я розповім вам, що зараз користується попитом, а ви шукайте хорошу тканину і шийте одяг для немовлят. Я буду його реалізовувати". Подруги вирішили спробувати - і нині дитячий одяг з Маяків користується великою популярністю.
- Тканину замовляємо на фабриці у Полтаві, - продовжує жінка. - Найняли гарних спеціалістів, які шиють дитячі розпашонки, повзунці, шапочки, комплекти одягу для новонароджених. Тканина у нас вся сертифікована. На кожну партію товару маємо сертифікат якості. Про це свідчить спеціальний значок, який є на бірочках. Тепер розробляємо спеціальний логотип, бо на ринку з'явилося багато підробок нашого товару. Він користується попитом у Донецькій, Луганській, Одеській, Миколаївській та Волинській областях.
Вже понад десять років триває дружба, яка народилася за кордоном. Олена - ідейний натхненник бізнесу, а Іра веде бухгалтерію, керує коштами. В планах у дівчат звести інший цех, де будуть шити одяг для діток від одного до трьох років. Адже мами просять якісного товару для малечі, бо не хочуть купувати китайське.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
