Виходець з Локач – завкафедрою українсько-арабського інституту
Мені здається, що у всіх людей, народжених в одному селі чи місті, є щось спільне. Якесь неповторне відчуття цінності, виховане їх маленькою батьківщиною.
Незабаром я закінчу школу і стану на дорогу життєвого вибору. Та все ж не можу уявити себе без нашого селища, без рідних і тих, хто став для мене наставником і учителем. Сьогодні я збираюся у гості саме до таких людей, щоб ще раз поговорити про їхнього сина. Богдан Бернадський – мешканець столиці, але за життя та розвиток нашого селища вболіває і нині. Саме він відшукав у архівах першу писемну згадку про Локачі, яка датується 1508 роком.
Я давно знаю батьків Богдана Бернадського. Раїса Володимирівна та Василь Васильович – вчителі, які виховали не одне покоління локачан.
Василь Васильович за фахом історик. Напевно, батько відіграв важливу роль у тому, що син теж став істориком.
– Так склалося у нашій сім’ї, що виховувати сина, спілкуватися з ним доводилося більше мені, аніж дружині, – пригадує Василь. Щовечора замість казочок я розповідав малому про визначні події, відомих полководців. А з чотирьох років Богдан уже самостійно читав історичні оповідання, – пригадує Василь Васильович.
Розмову підхоплює мама, Раїса Володимирівна:
– Син ледь не фанатично захопився історією. Цьому хобі були підпорядковані всі його розваги та іграшки. Він дуже любив моделювати військові баталії й розігрувати їх на умовному полі бою, вишиковуючи фігурки пластмасових воїнів.
До навчання Богдан ставився з великою відповідальністю та наполегливістю, тож закінчив школу із золотою медаллю. Згодом став студентом історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Тут здобув і другу вищу освіту – юридичну. Отримавши диплом, працював учителем історії в рідній школі. П’ять років був асистентом світоглядної освіти учнівської молоді Інституту суспільних наук Волинського національного університету ім. Лесі Українки та асистентом кафедри гуманітарних наук Луцького державного технічного університету.
– Отже, орієнтир було взято на наукові дослідження? Напевно, є й напрацювання? – цікавлюсь.
– Сьогодні на його рахунку 29 друкованих праць, серед них – три монографії, – з гордістю каже Василь Васильович. – Богдан є співавтором книги «Вища педагогічна освіта і наука України: історія сьогодення та перспективи розвитку». У 2010 році в Національній Академії СБУ вийшла ще одна книга «Охорона державної таємниці як складова частина контррозвідувальної діяльності Департаменту поліції МВС Російської імперії (на прикладі українських губерній)». Він – учасник міжнародних науково-практичних конференцій. Нині – доцент, завідуючий кафедрою міжнародних відносин та міжнародної інформації українсько-арабського інституту міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса.
Слухаючи цікаву розповідь, переглядаючи фотографії, я милувалась людьми, які запросили мене в гості. У їхніх очах, посмішках, турботливих словах я відчувала любов і глибоку взаємоповагу. Тож і їх син не міг бути іншим.
Дарина БАСЮРА,
учениця 11 класу
НВК «Локачинська ЗОШ I-III ст.- гімназія»,
Волинська область
| Comments: |
