Єдиний в Україні священик-листоноша
Працює в Корецькому районі на Рівненщині
Красивий і доглянутий храм між селами Копитів і Ганнівка Корецького району видно здалеку. Ігор Власюк в першу чергу духовний пастир, тому запросив до храму, зазначивши: будь-яку справу потрібно розпочинати з молитви.
- Наша Свято-Іоано-Богословська церква - ровесниця Незалежності, - розповідає протоієрей. - Все зроблено на пожертви прихожан. У двох невеличких селах налічується 225 дворів, але живуть люди у 179 домівках і більшість з них пенсіонери. А молодші роз'їхалися на заробітки по всьому світу. Нині народжується лише четверо-п'ятеро немовлят на рік, а помирає вдвічі більше, - бідкається отець Ігор.
Родом він із села Щекичин Корецького району. Закінчив Межиріцьке духовне училище. Ще у студентські роки познайомився з Зінаїдою, яка вчилася на регента у Городку. Матушка родом із села Завітне Ківерцівського району Волині. У 1998 році молодого священика направили у село Копитів.
Енергійний і наполегливий, він з ентузіазмом взявся до свого служіння. У них з матушкою троє синів.
Нині отець Ігор не лише духовний наставник, але й поштовий працівник. Адже листоноші найчастіше бувають у домівках селян. Тепер священик краще знає життя своїх прихожан, їхні духовні потреби, навіть якісь матеріальні негаразди. Бачить, з яким нетерпінням та надією люди чекають пенсію.
- Коли звільнилося місце листоноші, ми три дні з батюшкою перебували у сумнівах, молилися, намагалися визначитися і прийняти рішення: йти чи не йти працювати на пошту? - приєднується до розмови матушка Зінаїда.
- Як згодом з'ясувалося, мій нинішній керівник, начальник відділення Лариса Григорівна, також ці три дні шукала працівника і молилася, щоб знайти достойну людину. І тоді якраз я й зателефонував, - продовжує отець Ігор. - Значить, Господь почув наші молитви.
Священик звернувся в єпархію. Владика Варфоломій поставився з розумінням і благословив цей крок. І з вересня 2011-го Ігор Власюк став поєднувати дві сфери: церковну і поштову. У перший робочий день пішов розносити пенсію.
- Зайшов в один двір, другий, третій. У людей - здивований погляд і повне нерозуміння: чому це батюшка пенсію розносить? - пригадує він. - Став пояснювати, то спочатку всі думали, що це якийсь жарт. Але минув місяць-другий, і стали мене нормально сприймати. Адже листоноша не тільки пенсію людям приносить, потрібно й товари реалізувати і зробити передплату, прийняти платежі за світло та газ. Роботи вистачає.
- Прийдеш до хати, принесеш якусь крупу чи олію, скажеш добре слово, побалакаєш п'ять хвилин - і людині веселіше, і самому стає радісно на душі, - розповідає листоноша про приємні моменти своєї праці. - Наступного разу йду, а мене вже чекають, виглядають і двері відчиняють. Якщо на початку була передплата десь 240 примірників, то зараз вже 420 різних газет та журналів.
Як поштар, Ігор Власюк розповідає, що наша газета користується популярністю. У нього 23 передплатники "Вісника+К". Найбільше людям подобаються проблемні матеріали та невигадані історії.
- Також рекомендую людям православні церковні видання. Пошту у села привозять тричі на тиждень, але ми працюємо і в інші дні. Найбільш напружені, коли йде виплата пенсій. Стараюся відразу людям занести. Без матушки Зінаїди то й не справився б, - розповідає отець Ігор. - Вона допомагає мені розвозити газети. Ми до роботи ставимося дуже серйозно і відповідально. Коли серед тижня православне свято, то службу розпочинаємо не з восьмої ранку, а раніше. Наші прихожани з розумінням до цього ставляться. Колеги-листоноші у відділенні в Річках також допомагають. Поки приїду, то вони вже й газети розкладуть. Мені сказали, що зараз я єдиний священик в Україні, який працює листоношею.
Начальник Рівненського поштамту Віра Ковальчук зазначила, що поштове відділення Річки, яке очолює Лариса Мендалюк, одне з найкращих у Корецькому районі, а Ігор Власюк сумлінний, добросовісний і відповідальний працівник.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Фото автора
| Comments: |
