Весільний музикант творить дерев’яні скульптури

Про різьбярів по дереву кажуть: звичайні люди бачать дерев’яне поліно, а вони – якусь фігуру чи скульптуру, тільки вміють зайве прибрати. У селі Костянтинівка Сарненського району пояснили, як легко знайти Едуарда Андрикевича. Досить помітний орієнтир: перед хатою – велика зелена жаба, більше ні в кого такої немає. Адже господар вже багато років займається різьбою по дереву.

– Першим моїм інструментом був звичайний ніж, – розповідає майстер. – В дитинстві всі діти люблять малювати, щось вирізувати. Я також вистругував якісь казкові фігурки, дерев’яних солдатиків. З цього все розпочалося. Але в ті часи не було спеціальних інструментів. Перші справжні різці мені подарувала бабуся. Тоді й взявся до серйозної роботи.

Саме творчі люди з нестандартним поглядом вміють знайти прекрасне та оригінальне у, здавалося б, буденних речах та предметах.

– Ходив понад річкою, збирав різноманітне коріння з дерев, пеньки та гілки, які викидало на берег. Якщо до такої знахідки уважно придивитися, обробити її і обрізати зайве, то можна побачити якусь цікаву скульптуру. Просто не всі люди це вміють, – пояснює різьбяр.

Свої роботи він творить під девізом: «Раз, та гаразд». Кожен виріб єдиний і неповторний.

За освітою Едуард Андрикевич музикант. Після закінчення Дубнівського культосвітнього училища у 1984 році за розподіленням потрапив у Костянтинівку. Працював директором сільського будинку культури.

– Добре знаєте, як було в кризові дев’яності роки. Скрізь все скорочували. Але коли мене перевели на 0,25 ставки (вважаю це приниженням культури), звільнився з роботи. Дітки підросли, потрібно було сім’ю годувати, тому на прожиття підробляв весільним музикантом і продовжував займатися різьбою по дереву. В останні роки модною стає садово-паркова скульптура. Робив кілька фігур для знаменитого дендропарку у Клесові.

Кость ГАРБАРЧУК,

Рівненська область

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•