Чотирирічна Даша Рудчик випала з вікна восьмого поверху багатоповерхівки у Луцьку і практично не постраждала. Медики, які оглядали дівчинку, інакше як дивом цей випадок не називають. Дитина відбулася незначними переломами руки й ноги і через кілька днів її з лікарні додому забрав тато.
Щоб провідати Дашу, ми завітали у село Острівок Камінь-Каширського району, де вона живе з мамою Оксаною, татом Володимиром, двома братиками та сестричкою. Дівчинка давно хотіла погостювати у Луцьку в тьоті Ліди. І якось трапилася нагода. Нещодавно у Даринки померла бабуся. В Острівок з’їхалися родичі, у тому числі й батькова сестра Ліда. Вона сама запропонувала Рудчикам взяти племінницю до Луцька. Спочатку батьки не відпускали, але донечка дуже хотіла. Коли тітка Ліда приїхала на сороковини, Даша таки поїхала з нею. Але погостювати довелося недовго. 20 лютого ввечері Даринка приїхала у Луцьк, а вже наступного дня вранці сталося «ЧП». На щастя, обійшлося без трагічних наслідків, і нині батьки спокійно переповідають про події того дня.
– Цієї зими, коли були сильні морози, вона у селі одного разу не змогла відчинити примерзлі двері й вийшла на двір через вікно. Так навчилася користуватися пластиковими вікнами, – розповідає мама дівчинки.
У луцькій малосімейці Даша фактично тільки переночувала. Коли ж тітка Ліда зранку пішла на роботу, маленька гостя теж прокинулася. Її двоє старших двоюрідних братів ще спали. Даші стало сумно, й вона надумала вийти на двір. Спочатку з кімнати відчинила двері у спільний на кілька сімей коридор, вдягнула чобітки. Потім повернулася у кімнату, підставила табуретку до вікна, відчинила його й пішла…
Падіння з восьмого поверху на дашок під’їзду тривало якусь мить. Загальмували його розтягнуті мотузки для білизни. Дівчинка не встигла навіть злякатися. З дашка її зняв чоловік з другого поверху.
Коли про те, що трапилось, повідомили батькам, вони пережили шок. Плакали, але старалися не лякати інших дітей. Особливо переживав син Богданчик, правда, йому сказали, що сестричка у ванній посковзнулася й підвернула ніжку. Володимир одразу ж поїхав до Луцька. Уже в лікарні зрозумів, що не все так погано.
– Ще Ліду довелося заспокоювати. «Якби сталося щось страшне, то нічого б не лишалося, як і самій з вікна кинутися», – казала сестра. Ми вже ніби відійшли, а вона досі плаче, як згадує, – розповідає чоловік.
Володимир – дуже набожна людина. У такому ж дусі намагається виховувати і дітей. Якраз перед тим, як відпускати донечку в гості, водив її у неділю в церкву до причастя. Люди у селі кажуть, що це, напевно, і допомогло. Ангел-охоронець підставив дівчинці крила і оберіг від нещастя. Після повернення з Луцька Рудчики замовили подячні молебні одразу у трьох селах: Мостищі, Мельниках і Острівку.
Поки ми розмовляли, Даша весь час сиділа на руках у батька й міцно обіймала його за шию. Дівчинка знову хоче до Луцька, але каже, що тепер поїде тільки з татом. А поки що грається із сестричкою Ірою. Особливо любить кататися на велосипедику, тільки от гіпс трохи заважає, але й про нього, як згадку про політ з восьмого поверху, Даша скоро забуде.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
Comments: |