Чи виживе вугор у шацьких озерах?
Під маркою світязького продають китайські та литовські
Навіть у столиці не можуть уявити Світязь та Шацькі озера без вугра. Тож коли волиняни їдуть у гості до киян, ті скромно натякають: привезіть на гостинець цю смачнющу рибину… Наминаючи за дві щоки копченину, схожу на вужа, мало хто здогадується, що ринки в останні роки заполонили вугри зовсім не шацькі, а литовські та навіть китайські.
Василь Матейчик, науковець із Шацького національного природного парку, віддав улюбленій справі 26 років. Родом він із такого ж мальовничого краю – Любешівського, де нині діє ще один парк «Прип’ять-Стохід». Василь Іванович каже, що Бог щедро обдарував Волинь, нагородивши унікальними озерами. Він переконує, що із шацьких і зараз можна пити воду. А найчистіша вона в озері Мошне. Якісна вода – гарні умови для риби.
– Хоча кожна справа потребує вкладання коштів, – розповідає науковець. – За радянських часів були програми по системі рибовідтворення. Наприклад, вугра востаннє запускали в наші озера у сімдесятих роках минулого століття. Переповідають, що Волинь у Францію відправляла жаби, а звідти приходив мальок вугра. Правда, цей вид риб запустили у шацькі водойми ще за польських часів – до 1939 року. Відразу зазначу, що водойми Волині діляться на два типи – лящеві та карасеві. У Світязі переважає короп, плотва, лящ, лин, щука – риби, притаманні нашим озерам. А от вже вугор – із хижих, він завезений. Як і чужорідний канадський сомик, який створює конкуренцію нашим аборигенним видам. Щодо вугра, то він цілу зиму проводить в мулі, нічого не їсть, а навесні, коли йде на нерест, знищує ікру та мальків інших риб. Щоб вугор виріс на кілограм своєї маси, йому треба спожити 50 кілограмів риби! Тобто це дуже сильний хижак. Коли вугор виростає до семилітнього віку, мігрує у Саргасове море на нерест. Що таке Шацькі озера? Це система сполучених судин. Наприклад, Шацькі озера з’єднані з річкою Рита, що в Білорусі. Вона – з Муховцем. Далі вугор йде у Західний Буг, тоді – у Віслу. Ця річка впадає в Балтійське море… Ось такий непростий шлях до Саргасового моря, де вугор, віднерестившись на глибині 800 метрів, гине. Цю рибу вважають таємничою. Адже вона відчуває запах води. Тож мальок, як кажуть, за покликом крові, повертається назад у ту водойму, де мешкали батьки.
В озерах Шацького національного парку переважає в основному європейський вид вугрів. Ліміт на їх вилов становить лише одну тонну.
– Але ж цього хижака – і свіжого, і копченого, і сушеного продають цілий рік на ринках Волинської області. Кого не запитаєш «Звідки продукція?», всі в один голос відповідають: «З Шацька…»
Василь Іванович, посміхнувшись у свої пишні вуса, відповів:
– Ми ж повинні розуміти, що такої кількості вугра, як є на нього попит, на Волині бути не може. Люди, які займаються рибним бізнесом, швидко зорієнтувалися і почали закуповувати його за кордоном. А видають цей товар за світязький. В область привозять вугрів з двох країн – Польщі та Китаю. Наші сусіди закуповують його в країнах Прибалтики. Китай вирощує сам. Морського вугра зараз можна вигодувати, як будь-яку худобину. Створюють певні умови – і за рік-два є результат. А в природних водоймах ця риба росте сім-вісім років.
– Як відрізнити, де вугор шацький, а де привозний, вирощений?
– У світязького – маленька, вузька голова, тонкий кістяк, з Пулемецького озера – голова гранчаста, він має білуватий відтінок. З наших природних водойм вугрі кращих смакових якостей, ніж привозні. Польські – чорніші, ніби калібровані зверху, з дещо зеленкуватим відтінком. Ті, що привозять з Китаю, дуже чорні, навіть животик темний. Всі привозні гарні на вигляд, можуть бути великих розмірів. Волинські – менші. А якщо вам вдалося купити живого вугра – то це точно наш, рідний!
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
