«Кожна травинка може зцілювати, а може і шкодити»
Каже лікар-травознавець Василь Іщук
Народна та нетрадиційна медицина все частіше йдуть пліч-о-пліч з офіційною. Все більше людей звертаються до давніх рецептів і намагаються лікуватися за допомогою дарів природи. На цю цікаву і водночас суперечливу тему говорить лікар-терапевт Волинської обласної клінічної лікарні Василь Іщук, який уже більше 20 років є головним спеціалістом з рефлексотерапії, народної та нетрадиційної медицини управління охорони здоров’я при Волинській облдержадміністрації.
– Мої бабуся і мама зналися на травах, допомагали людям, тож і мене привчали до цієї науки, – пригадує Василь Іванович. – Вже у п’ять років мішками збирав і здавав мати-мачуху. Коли вступив у Чернівецький медінститут, зрозумів, що почерпнути нових знань про рослини не зможу – тоді травники опинилися під забороною. Навіть на кафедрі фармакології професор на іспиті знизила оцінку тільки тому, що я «упомянул бабское зелье». Лише після перебудови з’явилося багато інформації про фітотерапію. У 1991 році вийшла постанова про створення Комітету народної та нетрадиційної медицини у кожній області. Оскільки на Волині я був тоді чи не єдиним серед дипломованих медиків прихильником фітотерапії – мене обрали головним спеціалістом по нетрадиційній медицині.
– Скільки років існує у нас поняття офіційної медицини? – розмірковує лікар. – Якихось років 200. А ще раніше чи не у кожному селі була бабця чи дідусь, які вміли вправляти спини, спалювати рожі, знімати вроки (тобто початкові енергетичні порушення), готувати цілющі настоянки – і це давало ефект. Тому нам не варто відвертатися від цих знань, які поки що розхристані.
Займаючись фітотерапією, потрібно пам’ятати, що рослинами теж можна отруїтися. Адже у кожній прихований цілий спектр ліків. Наприклад, соком чистотілу виводять бородавки, поліпи, його рекомендують вживати при онкохворобах та захворюваннях печінки. Але збирати і вживати чистотіл самотужки я б нікому не радив – без спеціальних знань, в яких саме пропорціях його вживати, можна й отруїтися. Те ж саме і з отруйною рослиною болиголовом плямистим. Щоб рослина подіяла як ліки, потрібно враховувати багато моментів: доза і концентрація того ж болиголова буде залежати від ваги людини, у сухий чи мокрий рік його зібрано, на молодий чи на повний місяць зірвано, із насінням чи без… А є такі рослини, які навіть не заварюються. Наприклад, від хвороб серця лише одну травинку анемони лісової заливають склянкою води кімнатної температури, настоюють кілька годин і п’ють всього по столовій ложці тричі в день. Бо проварена може зашкодити. Тож раджу бути обережними, щоб не сталося, як з однією нашою пацієнткою, яку ми місяць ставили на ноги тут у відділенні – лікувалася від циститу за порадами сусідки. Збір трав кидала на око і для «швидшого» одужання настій пила склянками.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Поради від Василя Іщука
Лікування травами – це довгий процес. Проте деякі професори народної медицини стверджують, що більше 21 дня приймати трави не можна – потрібна перерва.
«Заморські» трави нам не друзі. Тож бажано приймати тільки ті рослини, які виросли на тій же землі і у тому ж регіоні, що і ми.
очинати лікування рослинами варто або на початках хвороби, або у період реабілітації після втручання офіційного лікування. Аби не втрачати дорогоцінний час, першим кроком, який потрібно зробити людині при поганому самопочутті – відвідати лікарню і почути діагноз. Пахучий збір трав не є панацеєю від усіх болячок, треба знати, що конкретно слід лікувати.
| Comments: |
