Багато хто з нас досі не має реальної уяви про те, що таке піст і для чого він потрібен людині. Постувати – зовсім не означає не їсти м’яса. Піст – це та невидима ниточка, що зв’язує нас з духовним божественним світом, який допомагає нам пригадати про те, ким ми є насправді і для чого ми прийшли у цей світ. Великий піст встановлено головним чином у пам’ять сорокаденного посту Ісуса Христа, який незабаром після Свого водохрещення відійшов у пустелю і постував там, а також сорокаденного посту Мойсея та Іллі. Про те, що піст було встановлено Апостолами і він тривав сорок днів, теж є численні свідчення.
Піст, насамперед, – один із засобів духовно-морального вдосконалення людини. У ці дні християнин може духовно зростати і внутрішньо змінюватись, відкриваючи своє серце для Благодаті Божої, адже його головна мета – викорінення гріха. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу вказує: «Хто молиться з постом, той має два крила, що легші самого вітру; він швидше вогню і вище землі; тому такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, яка щиро молиться і постить».
У ці дні християни мають найкращу можливість для стяжання Духа Святого. Саме на це вказує святий Серафим Саровський: «Піст, молитва і будь-які інші справи християнські, якими б добрими вони не були, не є метою християнського життя, а слугують головними засобами для її досягнення. Істинна ж мета християнського життя – стяжання Духа Святого Божого. Піст і молитва, милостиня і добрі справи, що здійснюються в ім’я Христа – є дійсними засобами для стяжання Святого Духа. Тому що добро, зроблене заради Нього, дарує вінець правди не тільки в житті майбутнього віку, але і в земному житті переповнює благодаттю Духа Святого». Але не забувайте, що робити добро треба з любов’ю, а не тому, “що так правильно”.
Піст називають ще й ліками. Це порівняння показує, що людина, яка не постить, перебуваючи у хворобливому стані (ми всі грішимо!), не бореться з хворобою. Якщо б людина будувала своє життя уважно, проявляючи прискіпливість по відношенню до духовних предметів, якщо б їжу вживала лише для підтримання фізичного стану організму і все життя проводила в добрих справах, то не було б потреби постити. Але, оскільки людська природа нестійка і не схильна до утримання від надмірностей, Всевідаючий Господь дав людині ліки у вигляді посту, щоб відволікти її від розкоші й пристрастей і направити життєві піклування тільки на потрібне. Церковне вчення про піст розглядає цей подвиг як головну передумову до спасіння. Тільки завдяки цьому подвигу людина спромагається підкорити своє тіло духові, краще пізнати свої природні потреби і навчитись ними керувати на благо душі. Незважаючи на видиму легкість, насправді цей подвиг здобувається великими зусиллями, і не через те, що людині важко опанувати бажання скуштувати смачної їжі, а тому, що постячись, вона бореться зі своїми гріховними пристрастями. Духовний труд не легший від фізичного чи розумового, а тому і тут просіть помочі у Бога.
Щодо споживання їжі, то Православна церква наказує дотримуватися строгого посту у першу і Страсну седмиці. По суботах і неділях можна вживати олію, вино і їсти двічі на день. У святкові дні піст стає менш строгим: у Лазареву суботу можна споживати ікру, а на Благовіщення і Вербну неділю – рибу. Перші чотири дні Великого посту, а також вся Страсна седмиця – найстрогіші дні посту. У Велику п’ятницю їсти нічого не можна. У Чистий понеділок належить повністю утримуватися від їжі. У п’ятницю першого тижня можна вживати тільки варену пшеницю, підсолоджену медом або цукром. У інші дні посту: понеділок, середу, п’ятницю – сухоїдіння (вода, хліб, фрукти, овочі, компоти); вівторок, четвер – гаряча їжа без олії; субота, неділя – продукти з олією.
І пам’ятайте, що тим, хто сприймає піст як дієту і можливість схуднути, він на користь не піде.
Comments: |