Руські князі у спадщину залишили нам герб
19 лютого 1992 року затверджено державний Герб України “Золотий тризуб на синьому тлі”. Він вважається малим гербом України і частиною Великого герба, який від 2009 року існує лише в законопроекті. Як бачимо, 1992 рік став роком утвердження української символіки в її новітній історії.
Тризуб, як символічний знак, відомий з давніх-давен: проводячи розкопки, його знаходили разом з іншими історичними пам’ятками. Правда, що він означає чи знаменує, допоки ще ніхто досто-вірно не наважується сказати. У кожного вченого, знавця минувшини, своя версія. У князів Київської Русі тризуб був на печатках, монетах, посуді, настінних розписах. Отже, однозначно можна стверджувати, що цей знак має певні містичні властивості, бо наші пращури просто так ніяких знаків у своє життя не вводили – вони обов’язково мали особливий підтекст. Нинішній герб найбільш наближений до тризуба князя Володимира.
За часів литовсько-польської доби тризуб своє значення, як гербова символіка, втратив. У той час частіше зустрічаються орли, ангели, вершники на коні і т. п.
Всі ми добре пам’ятаємо герб радянської України, на якому серп і молот, головна його символіка, обрамлені у пшеничне колосся. Ну, як і належало, не обійшлося без напису “Пролетарі всіх країн, об’єднуйтеся”. У 1949 році до нього ще й додалася зірка. Зрозуміло, що тризуб для совєтів був таким самим страховиськом, як і синьо-жовте знамено, які лякали націоналізмом, а отже, й визвольним рухом.
Проект малого герба для незалежної України розробили українські геральдисти Гречило, Кохан і Турецький, які виграли відповідний конкурс. Коли у 1992 році у Верховній Раді почалася дискусія стосовно герба, тобто, що ж на ньому зображати, то Леонід Кравчук, відчуваючи, що затвердження цієї символіки може бути завалене, запропонував прийняти хоча б малий герб, а тоді вже працювати над великим, головним елементом якого має бути теж тризуб.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
