Я взимку переїжджаю жити до племінниці у село Домашів Ківерцівського району. Все було б добре, якби не доїзд. Лише два рази в день через село проїжджає автобус маршрутом «Луцьк – Журавичі». Хоча автобус – то голосно сказано. У ньому всього 13 місць, стояти можна тільки зігнувшись ледь не навпіл, а роками – то напевно ще війну застав. Не маршрутка, а якась собача будка. І в ній щодня їздять діти, люди на роботу. Жодне вікно не відкривається – душогубка. Та ще й водій постійно нервується, кричить, пільговиків не визнає, змушує платити за проїзд. І жалілися на нього не раз, але щось змін ніяких не видно. Невже не можна пустити до нас більшу маршрутку із ласкавішим до пасажирів водієм?
Дарія ЯРОШУК, Ківерцівський район Волинська область
Від редакції
У Журавичівській сільській раді, куди ми звернулися за коментарем, дійсно підтвердили проблему. Вистражданий маршрут, який позбавляє жителів Домашева 5-6-кілометрової прогулянки до найближчої автобусної зупинки, робить всього два рейси у село. Проте «братися» за них підприємці не хочуть. Кажуть, не вигідно, адже пільговиків та школярів більшість, «живої» виручки немає. От і «перекидаються» ним кожних півроку. І на занадто емоційного та нестриманого у висловлюваннях водія можуть жалітися хіба що між собою та у сільську раду. Відповідь його роботодавця ентузіазму домашівцям не дає: мовляв, якщо не подобається, то навіть ця «собача будка» їздити до них перестане…
Comments: |