Минулого тижня сільські трудівники зі всіх районів зібралися на чергову 22-гу конференцію Асоціації фермерів та землевласників Волині. Її голова Микола Собуцький розповів про стан та перспективи сімейної форми господарювання та про те, як селяни дають собі раду в час перевиробництва продукції.
Він сказав, що тільки ті мають шанс вижити, хто матиме овочесховища, хто кооперуватиметься і викуплятиме закинуті приміщення чи будуватиме нові. І зазначив, що пора придивитись до порожніх приміщень райспоживспілок.
– Мене турбує й питання землі, – сказав Микола Тихонович. – Хоч її продаж відтерміновано на рік, але вже зараз по сільських радах їздять охочі і кажуть: «Дайте нам списки невитребуваних паїв».
Висловив занепокоєння земельним питанням і Руслан Хомич із села Кроватка Рожищенського району, наголосивши, що фермери Волині проти продажу землі, бо це може призвезти до того, що сталося в 90-х роках з майновими сертифікатами, коли одні збагатилися і нині стали олігархами, а інші отримали по мішку цукру.
Олег Галасун додав, що вони готові й надалі відпускати продукцію по собівартості, знижуючи її ціну на ярмарку в Луцьку. Але чому тоді влада не домовляється і не рекомендує знизити ціни власникам заправок, виробникам пального, добрив?
– До слова, тонна аміачної селітри коштувала 2100 гривень, тепер – 3400, нітроамофоска зросла із 3500 до 4800 за тонну, – сказав пан Олег. – Колесо до трактора Т-25 вартувало 450 гривень, а тепер 970. От і погосподарюй... І програми, які приймаються, ніколи не матимуть результатів, якщо не буде прогнозовано, хоча б на три роки, скільки і по якій ціні селянин продаватиме продукцію. Саме над цим має працювати влада. Бо ж хіба то нормально, що ціна молока минулого року знижувалася до 1,20 гривні за літр, а в магазині вже сім-вісім. Був навіть такий випадок, що Тернопіль закуповував молоко по 2,60, однак цього заготівельника з Волині вижили. Зате Рожище почало приймати по 1,80. Ні договорів, ні документів заводи із селянами не підписують – темний ліс.
Є й інші проблеми. Зокрема, м’ясо подвірного забою не можна буде продавати на ринках. А пунктів забою нема. Олег Галасун ще раз наголосив, що йде повна дискримінація малого виробника, адже закон про особисті селянські господарства прийняли, але трудяги залишаються поза законом і в роботі стикаються з багатьма проблемами.
Хоча заступник голови Волинської ОДА Віталій Карпюк додав, що на Волині переважають дрібні господарства (і це добре, бо є зайнятість населення), тож і підтримка буде саме таким господарям. Область на підтримку агропромислового комплексу у 2011 році отримала 60 мільйонів з державного бюджету та понад 11 – з обласного та районних.
– Ми і далі звертатимемо увагу на поліські райони, на розвиток тваринництва та підтримку особистих селянських господарств. Радує, що область зуміла стабілізувати, вперше за останні роки, поголів’я ВРХ. Для сімейних ферм закупили доїльні апарати. Дрібні господарники отримують безкоштовно жом, комбікорми. На Волині відкрито 100 пунктів штучного осіменіння, де працюють з німецьким матеріалом. Адже корова, яка дає мало молока, – не годувальниця, і сім’я на ній не заробить, – наголосив Віталій Карпюк.
На конференції обрано делегатів на 22-й з’їзд асоціації фермерів України. А очолити обласну делегати з районів довірили Вікторові Лук’янчуку з Ковельщини.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Comments: |