Після молитви 18-річної Мирослави ікона замироточила
І дівчина стала зцілювати хворих
Новина про те, що у закарпатському селі Рокосово Хустського району сталося чудо Господнє, облетіла всю Україну. До хати Білецьких, де замироточив образ Спасителя, потяглися хворі й немічні з Галичини, Волині, Поділля. Щиро вірили, що з допомогою вісімнадцятирічної Мирослави, яка молилася над цією іконою, зціляться від болячок. І сталися дива – вилікувалася жінка від раку, заговорив трирічний малюк, встав на ноги хлопчик, який не ходив…
«Вся вулиця від мира пахла»
Коли у селі Рокосово ми шукали будинок Білецьких, в яких замироточила ікона, дехто іронічно посміхався, але більшість люб’язно підказували і підтверджували, що дійсно було таке диво, та відразу попереджали, що дівчина вже не приймає. І справді, тепер, коли минуло півроку, біля хати спокійно, тихо – не юрбляться люди, не загороджують дорогу машини.
– За той час, коли ікона була в нас, було до п’яти тисяч людей! – каже бабця Мирослави Білецької.
На жаль, дівчина, хоч і поверталася з Хустського медучилища, де навчається, не захотіла з нами зустрітися – вона проти будь-якої уваги преси.
– Бачте, газети всякого понаписували, люди злословили, що ми щось наливаємо на ікону, – пояснює бабця. – Питається: нащо воно нам? Мирослава грошей не брала, всім казала: «Це від Бога». Сильно плакала, що про неї таке говорили. Не знаю, як вона те все пережила, що через себе пропустила!..
– А як сталося це диво? – цікавимося.
– Ви питаєте, а мене вже всю скувало морозом… Я не раз казала дітям: «Моліться, нам Господь якийсь гнів провів». Мій син у колясці вже десять років паралізований, у Польщі в аварію попав. Мирославочка прислухалась до мене, своєї бабки. Диво сталося у п’ятницю після Пасхи. Бачу, біжить з іконою, яку її татові подарували 4 січня на день народження. Каже, що молилася: «Господи, якщо нас прощаєш, то дай знак». І появилося миро. Якраз до нас прийшла вчителька, молоко брала – вона перша це і бачила. Ми сковані стали, а вся вулиця від мира пахла. Тоді Мирослава і відчула у собі силу…
Новина про диво та про те, що вісімнадцятирічна дівчина може допомагати хворим, розлетілася по Рокосову, району. До Білецьких стали їхати звідусіль. Йшли і свої, сільські, – хто з бідою, хто подивитися. Помічали, якщо молилися щиро, з вірою, образ починав мироточити. За той час, коли ікона ще була в хаті, багатьом допомогла – кажуть, перші зцілення були найсильнішими. Люди, звісно, хотіли віддячити, та Мирослава не те що гроші, навіть шоколадки не брала – тут же роздавала дітям.
– Славити Бога, що багатьом людям стало легше… Потім дитина дала обітницю перед Господом, що нікого приймати не буде, – каже бабця. – Хто має віру, хай йдуть у церкву, там до цієї ікони моляться. Думаєте, що хтось спасе? Я вже старша жінка, а тільки тепер стала більше осознавати – питань сто, а відповіді ні одної. Але після цього всього я маю надію, що мій син стане на ноги…
У селі ще одне чудо – на камені проявився лик Ісуса
У Святовознесенському православному храмі у селі Рокосово ми побували в п’ятницю – у цей день відбувається служба на честь мироточивої ікони. У церкві багато прочан, поряд легкові автівки, буси з різних областей України. На подвір’ї своїх дочок чекає жінка. Вона, виявляється, вже не перший раз приїздить до мироточивої ікони.
– До Мирослави я приводила восьмирічну доньку, їй ноги на погоду дуже боліли, так дитина кричала, що Боже, а тепер вже краще, – розповідає Надія Тодавчич із села Малий Раковець Іршавського району. – Ми молилися каждий про себе в кімнаті, де була ікона, потім тим миром дівчина мастила. То дуже набожна сім’я, порядна, дом файний. Вони нічо не брали, було на воротах написано, щоб ніякі гроші, ніякі взятки не давати. Багато людей ця ікона зцілила: сусідський хлопчик мав три роки, а не говорив, скільки жінок вагітних зосталося... Я бачила, що ікона блистить, а одна жона з Львівської області виділа, як мироточить.
– Ми приїхали зі Свалявського району, – пристають до розмови жінки, які вийшли з церкви. – Тут кожен зі своєю бідою, про чудо ми з газет почули. Кажуть, що помагає. Якась дівочка була, на ногу скакала, жінка мала рак, то зцілилась. Та треба в Бога заслужити і вірити.
Цю думку підтримує і отець Степан, настоятель Святовознесенського храму. Ніякої екстрасенсорики, якою люблять смакувати газети і телебачення, немає – запевняє священик:
– На цю тему навіть розмови не може бути. Хто така людина, щоб зцілювала? Бог зцілює. Віруюча людина повинна прив’язуватися до святині, Господа, до Його благодаті.
Через 40 днів, як образ Спасителя замироточив, на День Святого Духа цю ікону перенесли у храм та помістили у кіот (з благословення владики була церковна комісія). А через 40 днів, теж у п’ятницю, у Рокосові сталося ще одне диво Господнє – в іншому будинку в кухні на арці, яка була викладена три роки тому, проявилися лик Ісуса і Його стопа. Хазяїн Петро розповідав, що у п’ятницю ввечері він вийшов на кухню і відчув, ніби на нього хтось дивиться. Підвів очі – і на висоті чоловічого росту побачив лик Спасителя. Подружжя заявляє, що раніше цього не помічали, адже камінь для цієї арки самі збирали, чистили і лакували. Згодом цей камінь сім’я теж передала до церкви.
– Може, Господь ізбрав наше село, бо в нас є шість сект, які не признають священні зображення, які викинули образи, – розмірковує отець Степан. – Божий промисел заставив нас звернути увагу: ікона замироточила у п’ятницю, лик Ісуса обнаружили теж у п’ятницю, у цей день Господський празник і празник села. Тому ми взяли благословення кожну п’ятницю служити літургію, читаємо акафіст Спасителю, молебень, мируємося.
Поки розмовляємо зі священиком, до церкви постійно заходять паломники – хто приїхав здалека, хто з ближніх сіл. Моляться, прикладаються до місцевих святинь, після чого отець мирує миром з ікони.
– Церква відкрита з ранку до вечора, приїздять люди різних конфесій, – каже отець Степан. – Треба вірити, благодарити і радуватися Господу…
Олена ПАВЛЮК,
Закарпатська область
| Comments: |
