Материнський хрест Марії Мороз
Після смерті чоловіка жінка залишилася з 13-ма дітьми
У січні 2004-го жителька села Стобихівка Камінь-Каширського району Марія Мороз стала вдовою. За роки спільного життя з чоловіком вона народила дев’ять дочок і сім синів. Багатодітна мати після смерті годувальника не впала у відчай, cподівалася лише на Божу допомогу. Всі випробовування приймала смиренно і дякувала Господу.
З Анатолієм вони побралися у 1979-му, коли їй було 19 літ. Жили з його батьками у Стобихівці, а родом жінка із села Нові Червища. Взялися будувати свою хату. За п’ять років її звели. Але сім’я збільшувалася, і те помешкання стало затісним.
Заклали новий двоповерховий будинок. З великими труднощами його збудували. Стягувалися, як тільки могли, нарешті перебралися. Тільки б жити і діточкам радіти. Але в новій хаті Анатолій Мороз прожив лише один рік: серце схопило – і чоловік помер. Йому тоді було 47 років. Велика родина осиротіла без батька.
– Покинув нас. Троє вже були одружені, а в мене на руках залишилося 13 діток. Найменшій дочці Лізі виповнилося тоді вісім місяців, – жінка небагатослівна у своїх спогадах. – Але Бог дає стільки випробовувань, скільки людина може витримати. Це такий мій хрест, – продовжує Марія Іванівна. – В скрутні хвилини допомагали люди з Волині, з України, з усього світу. Я б сама пропала. Що робити? Хата незакінчена, борги, маленькі діти. Коли було важко, то піднімала до Господа очі, руки – і він завжди допомагав. Вся надія тільки на Бога. Бувало таке, що не мали борошна або цукру. Дивлюся у вікно, хтось приїхав і привіз два мішки.
Багатодітна мати не залишилася в біді одна. Завжди знаходилися невідомі їй благодійники, які допомагали.
– Одного року до школи треба було дітям купити кросівки і курточки, – пригадує пані Марія. – Зібрала трохи грошей і вже хотіла їхати на базар. Неспо-дівано через кілька днів приходить дві посилки: в одній – взуття, в іншій – куртки. Навіть розміри всім дітям підійшли. Господь про нас турбується, ще ми навіть не встигнемо подумати про наші потреби. Хоч діти залишилися без батька, але є ще Отець наш Небесний.
Жінка не скаржиться і не нарікає, а все приймає смиренно. Отримує пенсію по втраті годувальника. Зараз з нею живе восьмеро дітей, п’ятеро – ще школярі. Вона їм мусить бути і за маму, і за тата.
До обласної влади зверталася по допомогу, коли хліва спалили. Тоді головою обласної адміністрації був Микола Романюк. Він відразу відгукнувся на прохання багатодітної матері і виділив кошти.
***
Уже минуло вісім літ з дня смерті чоловіка. Спочатку він дуже часто снився. Ніби Марія з ним кудись їде. Жінка намагається його спитати, де він так довго був? І все ніяк не встигає. Нині вона могла б йому розповісти, що з 16 діток восьмеро вже одружені і подарували їй 34 онуки…
Кость ГАРБАРЧУК,
Волинська область
| Comments: |
