Духовий оркестр відроджує вчитель історії
Колись духовий оркестр був поважним гостем на весіллі, зараз його замінила сучасна апаратура. Проте, істинні поціновувачі справжньої, живої музики сьогодні хочуть відродити звучання духового оркестру. Свою любов до цього мистецтва показують не на словах, а на ділі, як от вчитель історії із села Верба Дубенського району Іван Турчик.
Іван Якович належить до тих людей, про яких говорять «його старість вдома не застане». Незважаючи на пен-сійний вік, ще викладає історію у місцевій школі. Встигає виконувати й громадські доручення, оскільки є заступником голови правління Дубенської районної організації «Просвіта». А віднедавна ще й ходить на репетиції духового оркестру, який відродився завдяки його наполегливості.
– Любов до музики супроводжує мене все життя, – розповідає Іван Якович. – Почав захоплюватись нею із часів студентства, коли навчався у педагогічному училищі. Тоді встигав грати у трьох оркестрах: на кларнеті, домрі і корнеті. Після армії направили мене на роботу в село Княгинин. Тамтешній голова дуже любив музику і попросив мене організувати оркестр. Це вдалося мені, 18-літньому хлопчакові. Уявіть, яка це гордість – збори чи парад під урочистий супровід. На жаль, духова музика зараз непопулярна, але ми хочемо знову ввести її в моду, це одне із завдань «Просвіти».
Був період у житті Івана Яковича, коли через непорозуміння з партійними керівниками йому довелося забути про музику. Хоч як важко було, та він пережив це. А вийшовши на пенсію, загорівся ідеєю відродити духову музику. Підтримав його молодий шкільний вчитель музики Андрій Миколайчук. Разом з ним їздили шукати інструменти. З розумінням поставились до цієї доброї справи у Дубенській районній адміністрації і ви-ділили кошти.
– Я ще зі старих часів пам’ятаю, хто на чому грав, то їздили до тих людей, навіть в інші села та райони, просити інструмент. Хто дарував, а хто продав, так формували оркестр, – пригадує Іван Якович. – У нашому складі зараз 14 учасників. Це діти, які займаються в місцевій музичній школі, випускники і пенсіонери. Байдужих до музики немає. Репетиції проводимо ввечері. Нас запрошують на творчі звіти. Граємо на весіллях, коли збираються гості, батьки благословляють молоду.
Люди із захопленням слухають оркестр. Маємо багато щирих відгуків, а більшої дяки й не треба, головне, бачити, що твоє дітище приносить радість.
Руслана ТАТАРИН,
Рівненська область
| Comments: |
