Зараз ми маємо Різдвяний піст, або його ще називають Пилипівкою. Ця назва походить від свята святого апостола Пилипа, яке припадає на 27 листопада – останній день, коли їдять скоромну їжу перед постом. Апостол Пилип, учень Христа, уславлений проповіддю Слова Божого та чисельними випадками зцілення людей, був розіп’ятий на дереві. Для чого потрібен людям піст? Про це дуже добре сказано святими отцями у “Палестинському патерику”, уривки з якого пропонуємо.
Сильно возлюби піст. Піст, молитва і милостиня складають найбезпечнішу огорожу від гріха й позбавляють людину смерті. Як через прийняття плоду від забороненого дерева вигнаний Адам із раю, так через піст і послух бажаючий знову входить в рай. Цією чеснотою прикрась своє тіло, діво, й сподобаєшся Небесному Нареченому.
А ще він лікує хвороби, висушує шкідливі соки тіла, виганяє демонів, відганяє злі помисли, розум робить світлим, серце чистим, тіло здоровим і перед престолом Божим ставить людину. Цьому маємо свідоцтво в Євангелії, сказане Самим Спасителем. Запитали учні Його, кажучи: “Господи! Покажи нам, яким чином виганяються нечисті духи”. І Господь сказав: “Цей рід не виганяється, тільки постом і молитвою”. Отже, всякий збаламучений нечистим духом, якщо здогадається скористатися цим лікуванням, тобто постом, то нечистий дух, стиснений цим, відразу відійде, боячись посту. Демони дуже насолоджуються усілякими бенкетами, п’янством і різними плотськими задоволеннями.
Велика слава прихована в постах, великі діла звершуються через нього. Піст є ангельським життям, і хто перебуває в ньому – стоїть в ангельському чині. Однак, не думай, улюблена, що так просто – тільки тілесний піст є істинний піст. Ні! Не той вправно поститься, хто утримується лише від їжі, але той шанується постом, коли хто при цьому віддаляється від усякого діла злобливого. Бо якщо хтось поститься, а не втримує вуст своїх від злої мови, насмішок, пересудів чи від брехні, наклепів і наговорів на ближнього, то нема йому ніякої користі від посту, і він губить тим весь свій труд.
Також, раба Христова і всі, хто хоче спастися, коли постишся, очисти себе від усякого сріблолюбства, адже сріблолюбство є корінь усього зла. Сильно втікай від марнославства і гордині. Якщо помисел стане навіювати тобі, що ти вже став великим в процвітанні й доброчинності, не вір йому – це окови ворога, який хоче цим ввести тебе в марнославство. Отже, не приймай помисла, який хвалить тебе...
Comments: |