Михайло Нікітович із Кременеччини є шанованим чоботарем, гарною і щирою, працьовитою і скромною людиною. Його якісними послугами пос-тійно користуються не тільки мешканці райцентру, але й навколишніх сіл.
– Чим же привабила вас спеціальність чоботаря?
– У першу чергу – це хоч і нелегка, але дуже цікава праця, велика відповідальність, зобов’язання щодо вчасного та якісного виконання замовлень людей, – розповідає Михайло Олексійович. – Ще у дитинстві я мріяв стати чоботарем. Тому по закінченні у 1980 році Тернопільського професійно-технічного училища №3 понад 15 літ усі свої знання та вміння віддавав роботі у «Побуткомбінаті» міста Кременець. І щодня набував практичного досвіду, виконуючи обов’язки майстра-закрійника із пошиття взуття.
Згодом зайнявся й ремонтом взуття. Із 2007 року орендую приміщення під майстерню. А загалом мій трудовий стаж становить 31(!) рік.
Коли ж на робочому місці мене запитують, що входить у мої безпосередні обов’язки, я радо і відверто відпо-відаю: «Роблю все!». І тому завжди намагаюся дотримуватися неписаного правила, аби моїми найціннішими рисами були відвер-тість, чесність, людяність, висока професійність і результативна віддача.
Борис ФЕДИШЕН,
Тернопільська область
Фото Алли Ольшанської
Comments: |