Східняки зустрічають Новий рік у волинському «Проліску»
У кабінеті директора санаторію матері і дитини «Пролісок» на стіні – гарна ікона Божої Матері. Валентина Касарда, посміхнувшись у відповідь на мою цікавість, відповіла: «Подарували вдячні батьки…» Адже в оздоровницю часто приїжджають відпочивати мами зі своєю малечею. Не забуває директор і про знедолених діток із навколишніх сіл. Тож і не дивно, що люди дякують їй за турботу.
Доля розпорядилася так, що Валентина Іванівна, окрім своїх двох синів, допомогла піднятися на ноги і чотирьом братовим, які втратили і маму, і тата ще маленькими. Тож жінка дуже добре розуміє зболені дитячі серця. Вона прийшла працювати в санаторій у 1996 році заступником. З 2001-го – призначена директором. Як санаторій колишній піонерський табір акредитували та ліцензували на вищу категорію у 2003 році. П’ять останніх років заклад зазнав слави гарної української оздоровниці. І тепер сюди їдуть люди зі всієї України і навіть бувають іноземці. Зайшовши на сайт «Проліска», можна знайти чимало схвальних відгуків про нові методи лікування, чудовий відпочинок, відмінне харчування, якісні умови проживання.
Коли ми завітали до санаторію, який розташований в сосновому лісі у селі Грем’яче Ківерцівського району на Волині, то побачили, що й зараз там людно. Відпочивають діти.
– Хоча я категорично проти групового відпочинку підлітків, – каже Валентина Іванівна. – Я за оздоровлення мам з дітьми. Навіть вносила керівникам районів таку пропозицію: якщо в сім’ї троє малюків, то за кожну дитину ми будемо брати по 150 гривень за добу (зазвичай ціни від 230 до 250 гривень), а мама буде оздоровлюватися безкоштовно. Однак жоден керівник на таку акцію не відгукнувся. Навесні були відпочиваючі по путівках соцстраху, влітку до нас приїжджають люди, які купують комерційні путівки, з вересня приймаємо групи чорнобильських дітей. З 16 по 29 грудня ми проводимо зимову акцію, де кожен може оздоровитися у «Проліску» всього за 199 гривень на добу. На новорічні свята також кімнати розкуплені. Тобто санаторій живе, повністю госпрозрахунковий.
За рік у Грем’ячому можуть оздоровитися до трьох тисяч українців. Лишень з вересня в оздоровниці побувало 1300 дітей. Наприклад, фонд інвалідів оплатив лікування 79 маленьких рівненчан, а вже їхніх мам у Грем’ячому прийняли безкоштовно. От тільки прикро, каже керівник, що у списку відпочиваючих не так багато волинян, що сюди не можуть взяти путівки інваліди війни. Переважають жителі Рівненської, Житомирської, Вінницької областей, є навіть з Криму та Донецька. А дехто із харків’ян хоче зустріти в «Проліску» Новий рік – так їм подобається волинська земля і гостинність колективу.
Привільно почувають тут себе і діти. Адже до їх послуг не тільки потрібні процедури, але й більярдна, тенісна кімнати, зоокуточок, гурток, де можна навчитися виготовляти різноманітні іграшки з підручного матеріалу, ялинкові прикраси.
Часто до керівництва санаторію звертаються за допомогою жителі навколишніх сіл. Наприклад, 20 дітей-інвалідів із Цумані, Грем’ячого, Скреготівки, Карпилівки (найближчих населених пунктів) відпочивали в оздоровниці також безкоштовно.
– У Цумані є священик, отець Тарас, який опікується такими дітками, привозить їх до санаторію. Ми завжди йдемо назустріч цим дітлахам. Адже всі вони – на візках. Зазвичай, оздоровлюємо їх у серпні-вересні та навесні.
Співпрацює «Пролісок» і з Скандинавською місією, яка додатково для таких дітей виділила кошти. А ще керівництво хоче організувати акцію «Здорові батьки – здорові діти», щоб підприємці, які мають кошти, купували путівки для своїх батьків. Адже пенсіонерам не під силу придбати собі путівку, а от заможні діти запросто можуть зробити такий подарунок своїм мамам і татам. Дехто вже навіть відгукнувся на таку пропозицію, але з умовою: «Щоб для батьків це був сюрприз».
А ще «Пролісок» багато допомагає садочкам, школам, лікарням, медпунктам, які є неподалік. Тому потрібні тюлі, тому – доріжки на підлогу, іншому – меблі: навчальним закладам – парти, дошкільним – посуд, бібліотекам – стільці і шафи. На цуманську лікарню вділили півтонни зерна… Всіх добрих справ і не злічити. Не забувають благодійники про своїх підшефних і в Новорічні свята, на Різдво та Пасху – поспішають до них із солодощами.
– Просять люди допомогти – не відмовляємо, даруємо, що можемо, хоч інколи нам це виливається теж у немалу копійку, – розповідає Валентина Іванівна. – Але хто ж їм допоможе? Не так багато зараз у селах працюючих підприємств.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
