У редакцію надійшов лист від жителів села Краска Ратнівського району Волинської області, в якому вони нарікають на проблеми з розподілом земельних паїв і виділенням пасовища для худоби. Селяни сподіваються, що, можливо, їх почують саме через газету.
З одного боку, проблема нібито не є надто складною і її вже, певно, давно можна було вирішити. З іншого – селяни, живучи у нових умовах користування землею, мислять ще «по-колгоспному». Головна проблема, як на мене, в тому, що вони мають мало інформації про нове земельне законодавство. Напевно, це недопрацювання сільського голови.
– Наш колгосп був мільйонером, – розповідають жителі Краски. – Землі мали багато, а тепер після розпаювання вже років п’ять з випасом проблеми. Раніше у нас було хороше пасовисько для худоби, але ним користувалися лише років три. А як почали ділити на нашій землі паї здомишлян, то тепер пасемо худобу на площі, де росте один ситняк, бо там висока кислотність. Іншу хорошу землю взяв в оренду колишній голова колгоспу.
Красківські селяни не розуміють, чому їхню землю віддають під паї людям із сусіднього села Здомишель. Так само вони обурюються, що звернулися із листом і в сільську раду, і в райдержадміністрацію з проханням провести збори, аби обговорити питання референдуму щодо виходу їхнього села із Здомишлянської сільської ради. Але ніхто на їхні проблеми і пропозиції не реагує.
Голова сільської ради Анатолій Брисюк не погоджується з такою думкою жителів Краски, пояснюючи, що він пропонував їм написати заяву, але вони цього не зробили, і у нього не було підстав розривати договір із орендарем земель на території їхньої сільської ради.
– І якщо вони до кінця року не напишуть заяви, то ми знову договір з орендарем не розірвемо, – сказав Анатолій Антонович. – Вони з цим питанням звертаються посеред року, коли людина ці землі уже використовує. В селі Краска усі землі запасу використовуються під пасовище, тому нове ми можемо надати лише на невитребуваних паях. Але за пасовище їм доведеться платити гроші.
В принципі і одна, й друга сторона пояснює ситуацію по-своєму, і кожна вважає, що права. Чесно кажучи, щоб розібратися в усіх нюансах, треба бути спеціалістом-земельником, а ще в літню пору порівняти пасовища, де випасають худобу жителі усіх тих сіл, які входять в Здомишлянську сільську раду. Але зараз можна сказати красківцям лише те, що за новим законодавством усі ті землі, які входили на момент розпаювання до колгоспу, ділилися між усіма його членами порівну, незалежно хто в якому селі проживав. І якщо їх не вистачало селянам на території їхнього села, то паї виділяли на території іншого. Якби жителі Краски ще перед розпаюванням відділилися і створили свою сільську раду, то їхня земля належала б лише їм. Зрештою тепер до розпайованої землі сільська рада уже не має ніякого відношення. У її розпорядженні тільки землі запасу і та розпайована земля, яка ще не витребувана. Тобто треба звикнути, що зараз приблизно та сама ситуація, що «за Польщі», коли розпоряджатися кожен міг лише власним полем, на якому (на парині), до речі, й випасали свою худобу. Нашим селянам, які отримали паї, важко зрозуміти, що «їхня колгоспна земля» вже не їхня. І тому вони обурюються і борються, щоб повернути усі колишні сільські землі. В таких випадках, як сказав мені один сільський голова, краще зібрати збори і з участю спеціаліста чітко пояснити людям нинішню ситуацію із землею. Він вчинив саме так.
Голові, мабуть, найперше треба вміти чітко донести людям інформацію, роз’яснити усі земельні нюанси і, звичайно, прислухатися до прохань людей, якщо є можливість. Тому, якщо красківчани зовсім не довіряють своїй місцевій владі, то їм треба звертатися у вищі органи влади, аби спеціалісти вивчили ситуацію із розпаюванням та використанням земель запасу. Хоча сам голова вже давно міг організувати написання заяви і виділити для худоби пасовище, аби не створювати ось такого скандалу.
А що стосується утворення своєї сільської ради, то, в принципі, вони мають повне право на це і так само на проведення референдуму. Та при нинішньому бюджеті, коли латаються усі дірки й не вистачає на зарплату медпрацівникам, втілити цю ідею буде важко.
Ми сподіваємося, що жителі Краски хоча б отримають хороше пасовище для своєї худоби.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Волинська область
Comments: |