Про талановиту волинянку із села Бегета Володимир-Волинського району Оксану Козунь наша газета писала вже не один раз. Зі звичайної шкільної вчительки музики та ресторанної співачки вона за кілька років стала солісткою ансамблю пісні і танцю Збройних сил України, об’їздила із концертами майже всю Європу, випустила свій альбом і нарешті приїхала на Волинь зі своїм першим сольним концертом. І нам дуже приємно відзначати, що «Вісник+К» у долі Оксани відіграв велику роль, помітивши і підштовхнувши її свого часу до великих досягнень. Отож, ми і далі продовжуємо стежити за життям нашої «хрещениці».
– Востаннє ми з тобою спілкувалися ще у 2008 році. Які зміни у твоєму житті сталися з того часу?
– Якщо коротко, то переїхала у Київ і здійснила свою мрію – стала справжньою співачкою! Я випадково потрапила до ансамблю Збройних сил України – знайшла їхній офіс і просто постукала у двері художнього керівника Дмитра Антонюка. Спочатку він відмовив, але коли прослухав мій диск – запросив на роботу. І я відразу потрапила у вир шаленого життя: концерти, поїздки за кордон, поряд зі мною на сцені Тіна Кароль, Злата Огнєвіч, Сергій Юрченко…
– Певно, знайома вже зі всіма зірками українського шоу-бізнесу?
– З багатьма, адже доводилося виступати з ними на одній сцені і в Палаці Україна, і під час якихось великих збірних концертів на Майдані. Одна справа, коли їх бачиш по телевізору, а інша – живе спілкування. На більшість із них дивишся зовсім іншими очима, відкриваєш по-новому – бо це, виявляється, звичайні люди.
– Як солістка ансамблю Збройних сил України, ти побувала майже у всіх країнах Європи. Що найбільше запам’яталося із таких поїздок, як взагалі український колектив сприймають іноземці?
– Дуже добре, навіть захоплено. І незнання нашої мови не заважає. А от гастрольний тур по курортних місцях Франції запам’ятається мені на все життя. У мене там в переддень вильоту вкрали сумку із особистими речами: телефоном, паспортами, грошима, страховкою, квитком. Уявляєте, я ледь не залишилася у чужій країні бомжувати! Стільки сліз за ту добу вилила. Але що цікаво, французька поліція увійшла в моє становище, виписала тимчасові документи і мені дозволили з ними покинути країну. А от в аеропорту України мене затримали, як злочинницю… на три дні. Слава Богу, що в цій «тюрмі» я просиділа недовго, бо знайомі добилися мого визволення. Тож зараз займаюся тим, що відновлюю паспорти, кредитки.
– Пам’ятається, ти ще й власні пісні створюєш?
– Так, я з 16 років пишу. Слава Богу, що я чую музику всередині і мені не потрібно сидіти та спеціально напружуватися. Та чи інша мелодія виникає у мене в душі, я її скрізь чую: у вітрі, в шелесті дерев, у транспорті, вдома на кухні. Потім просто кладу її на слова. До речі, із однією зі своїх пісень «Почуй мене» я потрапила на відбірковий тур «Євробачення» минулого року.
– І от, нарешті, Оксана Козунь дійшла кар’єрними сходинками до того, що презентуватиме у Луцьку свій сольний концерт…
– Так, за участю свого колеги по ансамблю Сергія Юрченка та естрадно-симфонічного оркестру Облмуздрамтеатру під керівництвом диригента Миколи Гнатюка. Микола Іванович – взагалі знакова для мене особистість. Я дуже вдячна йому за підтримку моєї ідеї і організації концерту. Ми з ним випадково зустрілися в центрі, почали згадувати, як я, ще будучи студенткою училища культури, співала у його оркестрі, і договорилися до того, «а чи не організувати мені якийсь сольний проект». Програма буде цікавою і насиченою, я презентуватиму і власні пісні, й українські народні у досить незвичній інтерпретації, а також відомі хіти, джазові композиції і співатиму дуетом із Сергієм Юрченком. Тож чекаю усіх 13 листопада у драмтеатрі.
Розмову вела Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Comments: |