Алкоголь купують діти

Навіщо наводити сумні, і водночас сухі, статистичні дані з приводу того, скільки в Україні щорічно хворіє хронічним, - зауважте, хронічним! – алкоголізмом людей, серед яких підлітки і діти? А що говорити? Ця цифра – вражаюча. Мені спадає на думку, що це спеціально зеленим змієм ось так хочуть виморити українську націю. Може, не так? Тоді, даруйте, помилився.

Давайте підемо іншим шляхом і спустимося на наш обласний рівень. Думаєте, у нас краще? Зовсім ні. А останнім часом у ЗМІ з’явилися взагалі матеріали про те, що у Рівненській області дітям продають алкоголю більше, аніж у будь-якій іншій. Як вам така ситуація? Хоча ми добре знаємо, що продаж спиртного особам, які не досягли повноліття, суворо забороняється і карається законом. Наприклад, цього року обласними правоохоронцями було оштрафовано сто сорок п’ять продавців магазинів. Але цікавий нонсенс – навіть ці санкції їх не лякають. В чому ж справа? В грошах? Мабуть, в їх кількості, отриманої від продажу продукції. Мені сподобалася фраза одного місцевого чиновника, котрий відзначив: «На нашому ринку менше продуктів, як у магазинах –горілки».

Старший оперуповноважений відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Рівненській області Сергій Мазурок відзначив на одній із прес-конференцій, що, відповідно до закону, продавці магазинів не мають права відпускати неповнолітнім навіть пиво, за винятком безалкогольного.

- Кожен штраф за таке правопорушення — від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для найманого працівника це – не маленька сума. Не розумію, навіщо вони ризикують, адже з однієї пачки цигарок чи пляшки оковитої прибуток – невеликий.

У кожному такому випадку правоохоронці здійснюють до органів місцевого самоврядування подання на позбавлення підприємців ліцензії щодо продажу алкоголю. Проте успіхів тут небагато.

- Справа в тім, що суму штрафу продавцю визначає адміністративна комісія, котра видає ліцензії та встановлює режими роботи таких закладів. Тому порушники отримують зазвичай мінімальне стягнення. А ще – органи місцевого самоврядування не хочуть відбирати ліцензії у порушників, адже розуміють, що – це надходження до бюджету… - підсумував міліціонер.

Проте давайте опустимося на наш міський рівень. Звісно, чимало кроків зроблено для того, аби алкоголь не продавався підліткам. Проте який ефект вийшов від цього? Для «своїх» завжди продадуть все потрібне – або у магазині, або на «точці». Мабуть, цим усе і сказано. Яке підтвердження? Читаємо далі.

На останній сесії Дубенської міськради серед порядку денного було розглянуте питання щодо заборони продажу алкогольних напоїв з десятої години вечора у магазинах та з одинадцятої – у закладах громадського харчування. За це одноголосно підняли руки місцеві обранці.

До речі, з такою ж системою працюють і інші міста України, серед яких виокремимо Львів. Там фактично вже тривалий час алкоголь не продають з десятої вечора і до десятої ранку. Але така заборона зовсім не заважає львів’янам підпільно купувати оковиту. Проводячи розслідування на цю тему, у Дубні просто дивуєшся. Багато місцевих продавців навіть не знають, що така заборона діє у місті, а тим часом наша «талановита» молодь розважається за чаркуванням. Отож, давайте оцінимо ситуацію спочатку зі слів продавців, а потім – самих дубенчан. Відвідуючи кілька магазинів Дубна, котрі спеціалізуються на алкоголі, ось що з’ясувалося.

- Про часове обмеження щодо заборони спиртних напоїв у нашому місті ще не чула. А що, воно уже введено в дію? Думаю, що з цього хоч якась користь буде. У нашому магазині ми не продаємо алкоголь неповнолітнім, проте наш продовольчий заклад працює цілодобово, тому багато людей приходить за алкоголем саме в нічний час доби і особливо у свята. Навідуються інколи і діти за горілкою та сигаретами. Мовляв, батьки послами. Та ми їм не продаємо. Найчастіші гості у нас – це любителі зеленого змія. Можуть о п’ятій ранку прибрести за «чекушкою», щоб похмелитися. Дійсно, дивує і те, що молодь, в основному, купує або пиво, або різні енергетики з вмістом алкоголю, - поділилася розповіддю продавчиня, одного із магазинів, що розташований у центрі міста.

Найбільше вразила мова торгівця, котрий зізнався, що відпускає алкоголь будь-кому, адже це – його прибуток. Відповідно, з іншого боку, він жалівся на великі податки, котрі сплачує.

- Заборона продажу алкоголю з десятої вечора – смішно, бо хто схоче прийняти на душу, то встигне це зробити і до цього часу. А ти думаєш, що ніхто не продаватиме горілки чи вин, що всі чесно, совісно виконуватимуть цю заборону? Як пили, так і питимуть…

Хоча тут варто поміркувати: чи дійсно продавці виконуватимуть волю даної заборони? А як же тоді прибуток, а заробітні плати? В більшості випадків, залежать вони саме від продажу. А тепер ще й наші підприємці умудряються із своїх працівників знімати з платні навіть недостачі, що свідчить, мабуть, про те, що самі ж власники алкогольних магазинів чи відділів можуть чи змушують чи змушуватимуть, наперекір волі продавців, збувати алкоголь. Про що ж тоді говорити далі?

У більшості випадків, коли навіть купуєш у Дубні алкоголь, ніхто не просить показати документ, що посвідчує твоє повноліття. Хіба це знову ж не аргумент?

Нещодавній наочний приклад ще раз показав, що боротися з алкоголем потрібно хтозна -звідки.

Мікрорайон залізничного вокзалу. Двоє юнаків, - дав би їм по років чотирнадцять, - заходять до магазину та роздивляються навкруги. Згодом ще раз перепитують ціну пляшки оковитої та два літри пива. Продавець спокійно видає товар та перераховує гроші, і хлопці йдуть.

Зранку випив – день пропав, або – про місцеві горілчані «точки»

Інша проблема: зранку випив – день пропав. Це про людей, для котрих місце на лавочках у центрі стало, мабуть, домівкою. Ми щодень бачимо, як ці «воїни добра» булькають з горла самогонку. Про що це свідчить? Про те, що у Дубні є, були і будуть підпільні «точки», де завжди можна купити значно дешевший напій, аніж «казьонку». Там тільки для «своїх» і – по замовленню. Питання руба: а хто ж «кришує» це все?

«Розведений спирт замінює все…»

Правду кажуть дубенчани щодо цього вислову. Як показало дане журналістське розслідування, у місті є навіть кілька десятків «точок», де можна взяти цей продукт. Щоправда, за певну суму. І знову ж – мало хто про це говорить: де можна купити? Але уявіть, скільки заробляє, та губить водночас людей, на цьому продавець…

Енергетики для дітей, бо пиво – заборонене?

Наводжу явний приклад із мікрорайону Базарчика. Проходячи повз розвалин «Миру», в поле зору потрапили четверо юних хлопчаків, котрі тримали у руках по банці недешевого, і водночас шкідливого для організму, енергетика. Не надто багатослівними були вони, коли запитав, де купували «живильний напій». Проте нонсенсом стало те, що юнаки хотіли знайти пива. Його їм не продали, тож замінником став саме енергетичний алкоголевмісний напій. І таких прикладів можна навести безліч, це тільки у нашому місті! Не кажучи вже про район…

Тепер пропоную ознайомитися із відгуками жителів Дубна щодо заборони продажу алкоголю після 22-ої години у магазинах та після 23-ої у закладах громадського харчування.

- Це нічим не допоможе. Якщо не можна буде після десятої, то купуватимуть до цього часу. Єдине, що приємно: влада у цьому напрямку робить вкрай потрібні кроки. Можливо, нарешті, дійсно продавців штрафуватимуть, і у місті буде тихіше, - висловлює думку дубенчанин Микола Місюк.

- Я позитивно оцінюю те, що у Дубні буде обмеження у часі щодо продажу алкоголю. Адже тоді не тільки дітям, але й дорослим, не продаватимуть цих виробів. Та тільки подивитися, що робиться після дванадцятої біля «особливих» закладів у Дубні. То ідуть п’яні і співають, а то б’ються між собою. Коли ж, кінець кінців, це все закінчиться, навіть не знаю, - каже житель міста Андрій Бондарчук.

- Я тільки за те, щоб обмежили продаж алкоголю. Кілька тижнів тому на власні очі бачив взагалі цікаву картину. Близько одинадцятої години вечора молодий чоловік, будучи на добрячому підпитку, рухався по тротуарі в напрямку Садової. Дійшовши мого будинку, він почав роздягатися і, не зрозуміло чого, кричати, а потім скинув майку і, ледь не на четвереньках, посунувся далі. Знаю, що наші міліціонери скрізь не встигнуть, тому я – за те, щоб продаж алкоголю обмежили у часі, - поділився історією місцевий житель Микола Намчук.

Резюмуючи все сказане, варто відмітити: є ще чимало проблемних аспектів, про котрі навряд чи хтось наважиться писати…

Коли закон забороняє продавати алкоголь, - оминають, а спиртне продають з-під поли. Трохи інша справа, якщо обмежать у часі цей продаж. Це не означає, що ніхто потім не купуватиме пива чи горілки, вина чи коньяку у нічний час. Тут собака зарита значно глибше, аніж ми думаємо. А все – у нашій несвідомості. У підприємців – є невід’ємне бажання: заробляти чимпобільше будь на чому, а у «любителів» і початківців - аби де «довбанути» якнайдешевше.

З журналістської позиції, такий крок влади є новизною для Дубна, адже жителі сподіваються, що на дверях магазинів хоча б з’являться вивіски із написом «Ми не продаємо алкоголь після 22.00».

З іншого боку: може, нарешті, прийде бодай маленьке усвідомлення і до самих дубенчан – батьків, дітей, підлітків. У цій справі потрібно спиратись не на сухі статистичні дані, а на реально зроблені справи. Хоча існують ще багато й інших думок з цього приводу. Але, надіюся, зміни – будуть. Тільки – які і у чий бік – будемо переконуватися і бачити разом. Правда ж?..

Олег ГАВРИЛЕВИЧ

 

• Нравится
•