Міський голова на велосипеді чи на возі – це викличе подив не в одного. А от сільський голова із Мизового Старовижівського району на Волині Тетяна Сарапін такого транспорту не цурається. І вважає його потрібним для села. Вона запросто може поїхати із сільськими жіночками до кар’єру і вручну навантажити й привезти звідти фуру піску для ремонту закладів соцкультпобуту чи благоустрою. – О, в нас затята головиха. Як вчепиться: «Прибери подвір’я, підлагодь паркан…», то хоч не хоч, а таки порядок наведеш, – розповідала про головування Тетяни Іванівни одна із жіночок своїй сусідці в поїзді, який їхав із Ковеля до Мизового. – Кількох мужиків варта.
Енергії, завзяттю, інтелігентності Тетяни Сарапін і справді може позаздрити будь-який чоловік. Зранку на одному кутку села її можна побачити, через годину – вже на іншому. Про своє головування Тетяна Іванівна скромно каже:
– Що я там зробила… Тільки рік на посаді. Якби не підтримка депутатів сільської та районної рад, нічого б не вийшло. Оскільки народилася у Мизовому, тут 25 років працювала в бібліотеці, тож і хочеться щось добре зробити для села. Мене завжди турбував благоустрій – почала з нього. Дійсно, по кілька разів господарям говорила: наведіть лад, обріжте дерева… І таки можна достукатися до людей.
Навесні головиха кілька тижнів днювала… на кладовищі. Адже воно велике і дуже заросло бур’янами. При підтримці громади його почистили і обгородили. Помолодшали й вулички, на яких не побачиш поламаний тин чи сухе напівгниле дерево. Сяє чистотою і територія біля Обеліску Слави. Знайшлася благодійниця Лариса Москалюк і встановила там за власний кошт базальтовий хрест. А що вже намордувалися із сти-хійними сміттєзвалищами.
– Я кажу: те, що горить – спаліть. Але ж ні. Хоч і відведене місце під нього, все одно є такі люди, що викидають непотріб де попало. Ми з депутатами пройшли з хати в хату, рознесли повідомлення, що порушникам закону загрожує штраф. Попередження діє. Але ще мрію закупити великі мішки, роздати по господарствах і раз у місяць проїжджати вулицями підводою і збирати все накопичене сміття. Може, тоді Мизове стане ідеально чистим. Бо ж не можна так забруднювати землю.
– А чи є невдоволені через нововведення?
– Звичайно. Наприклад, щоб якось збільшити наповнення до сільської казни, збільшили деякі збори, зокрема, і за пасовища. Хотіли ще ввести самооподаткування в сумі 50 гривень із двору. Однак з цим мене депутати не підтримали. А це було б додатково 15 тисяч гривень в рік. За ці кошти ми запросто б відремонтували одну з вулиць, бо ж вони у нас бажають кращого. Адже навели лад на вулиці Куптія – і всі задоволені. Можна було б і до інших наступного року приступити.
Та чи не найбільшою проблемою сільська головиха вважає Будинок культури. Він великий, аж на два поверхи, а от дах вже давно потрібно поміняти. А це немалі кошти. Але запевнила, що буде стукати в усі двері, щоб таки приміщення збереглося.
– Я впевнена, що, насамперед, треба зберегти те, що збудоване. Тим більше, що село в нас співуче, легко організовує різні заходи і Будинок культури вкрай потрібен. От і недавно до Дня Незалежності проводили конкурс «Варись, варись, борщику…» Кожна вулиця возами підвозила приготовлений борщ, було гарне дійство.
Велику надію Тетяна Іванівна покладає на нового дільничного інспектора Василя Пшонюка. Адже село має й іншу проблему – «точки», де продають алкоголь. Вона зізнається, що є у Мизовому неблагополучні сім’ї. Село розташоване географічно дуже зручно – є залізничне та автобусне сполучення. Тож хати-пустки розкуповують, однак часто – люди не завжди зразкової поведінки.
– Але це життя. Намірів у мене дуже багато. Багатьом вони не подобаються. Дехто, може, хотів би, щоб голова нічого не робив, нікого не журив, за принципом: не чіпай мене, а я тебе… І якщо хтось думає, що мене можна залякати, помиляється. Бо маю підтримку більшості громади, – каже Тетяна Сарапін. – А всім гуртом можна вирішити багато проблем. Тим більше, що наступного року Мизове святкуватиме 510 річницю.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Comments: |