У нашій Україні можна було б багато що змінити на інше
У нашій Україні можна було б багато що змінити на інше, але хочу поділитися роздумами, на мою думку, про найголовніше. Напевне, немає такого народу, як наш – український. Ми вагаємося, якою мовою розмовляти. Чому люди, які керують державою, не знають української? Неприємно навіть думати про це, але хочеться вірити, що все зміниться на краще. Потрібно задуматись, що ж залишимо ми після себе.
Ще є одна дуже велика проблема – це засмічені міста й села, забруднені ліси й ріки. Я живу у мальовничому селі Острів, неподалік від музею-заповідника «Поле Берестецької битви». У нас, як і у сусідньому селі, проходять щорічні вшанування загиблих козаків. Приїжджає багато туристів, спочатку це виглядає весело: люди співають, веселяться, танцюють. А коли свято закінчується і всі їдуть додому, йдеш повз ліс – скрізь валяються пластикові пакети, пляшки і купа різного сміття. Ліс ніби хтось покатував.
Також я хочу, щоб у кожному селі була своя школа. Моя бабуся каже: «Не буде школи – не буде й села».
Я бачу сучасну Україну, як країну, де розмовляють чистою рідною мовою та зі школами у кожному селі.
Марія МАСЮК, 12 років,
с. Острів, Радивилівський район,
Рівненська область
| Comments: |
