Кладовище із таємницями
Сільський голова Микола ДЕМЕДЮК біля зруйнованого храму
Густа ожина заповзла вже й на могили. Чорні соковиті ягоди торкаються старих хрестів. Тут нікого… Лише птахи співають. Коли-не-коли прийде хтось, щоб вклонитися могилам рідних.– Наше головнянське кладовище, що в Любомльському районі, давно вже треба розширяти, адже воно ще польське, – сказав сільський голова Микола Демедюк. – А привозять сюди покійників із чотирьох сільських рад – всього дев’ять населених пунктів. Та й плануємо дещо облагородити старі поховання, серед яких розташована напівзруйнована церковка, яка була збудована 1856 року на кошти парафіян і освячена на честь Казанської Божої Матері. У 1882 році її підняли й поставили на кам’яний фундамент. А в її підземеллях є усипальниця.
У 1930-х роках, а потім і в атеїстичні часи, храм зруйнувався повністю. Лише обдерті стіни нагадують, що тут колись лунало слово Боже. Хтось, очевидно, похазяйнував і в підземеллі. Що шукали? Невідомо. У храмі валяються і надгробки. Один з них – з білого мармуру. Написано, що Марія Теодорович померла 1890 року. Чи має це ім’я якесь відношення до історика-краєзнавця XIX сторіччя Миколи Теодоровича – також невідомо. Але очевидно одне, що надгробки з білого мармуру бідні люди сто літ тому не встановлювали.
Голова сільради каже, що хотілося б більше дізнатися про історію цих поховань. А от сам храм вже нинішнього року вирішили потрохи відроджувати. Як пояснив архімандрит Сава (Мякота), настоятель Свято-Троїцького храму, який збудовано ще 1841 року, вже виготовляється документація на кладовищенську церковцю. У власність громади перейшла і земля під нею.
– Цього року плануємо залити фундамент. Храм має бути дерев’яним. Є благодійник, який нам допомагає. Тож думаю, що відродимо святиню, – сказав отець Сава.
Багато що зроблено з його ініціативи і у величному 170-річному храмі, де він тепер служить. Насамперед, встановили опалення, відремонтували стіни, які вкрив грибок, замінили підлогу.
– У нас багато люду ходить до храму. У неділю 200-300 прихожан, а у великі свята й до тисячі буває, – радіє батюшка. – Тож треба і берегти святині, і відбудовувати їх.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото автора