Жінку вкусила гадюка

Ніна Панасюк із села Холоневичі Ківерцівського району на Волині тиждень як прийшла з лікарні. Каже, що потрапила туди через укус гадюки, коли ходила в ліс по чорниці. Сезон для неї цьогоріч закінчився, до лісу ходити вона боїться. Та й нога постійно її турбує: то ниє, то пече, то підпухає…
Ніна Василівна працювала в колгоспі дояркою. Нині на пенсії, порядкує разом з чоловіком чимале господарство. Допомагають їй двоє хлопчаків-онуків.
– А коли починається сезон збору чорниць, лісу не минаю, – розповідає. – Адже для сімейного бюджету то непоганий підзаробіток. Наприклад, зараз приймають ягоди більш як по 30 гривень за кілограм. Але мені у ліс – зась. Заробила…
Три тижні тому Ніна Панасюк разом з іншими сільськими жіночками вирушила до лісу, який навколо Холоневичів гарний, густий. І грибів, і ягід там не бракує.
– Набрала чотири маленькі відеречка, висипала, пішла п’яте брати. Йду поблизу долинки, де мох росте, і щось мене за праву ногу двічі кольнуло внизу литки (а була взута у коротенькі резинові калоші). Я оглянулася, побачила тільки хвоста гадюки, що відповзала, – пригадує той день жінка. – Прийшла до місця, де ми залишили корзини. Нога пече. Розірвала зимові колготки у місці укусу – дивлюся, підпухло.
Жінки порадили перев’язати ногу, однак це не допомогло. За мить вона збільшилася вп’ятеро. Опухло і обличчя.
– В роті, ніби анестезію провели. Якби тоді рвала зуби, мабуть, не боліло б, – продовжує Ніна Василівна. – А на очі ніби мара якась напливла. У голові почало стукати, як молоточками хтось бив. Я не на жарт злякалася. Покликала жіночок. Добре, що одна з них взяла до лісу мобільний телефон. Тож зателефонували онукові, він якраз з дідом згрібав неподалік сіно. Мене коником завезли в дільничну лікарню. Там відразу надали першу медичну допомогу і відправили «швидкою» до Ківерцівської райлікарні.
Ніна Василівна сьогодні дуже вдячна всім лікарям, які надавали їй допомогу.
– Цілу ніч не відходили від мене працівники реанімаційного відділення, адже мене дуже сильно знобило. А губи були такі роздуті, що я не могла випити і води. Потім перевели у травматологічне відділення, де я пролежала вісім діб. Лікар Володимир Ковбель, коли виписував, казав: «Полежіть ще вдома кілька днів», однак я відразу думала, що бігати почну. Та тільки трохи більше пройшла – нога спухла. Тож донька Світлана ще й вдома уколи робила. Ось три тижні минуло, а права все одно товща за ліву, – показує хвору ногу жінка.
Вона переконана, що вберегтися від змії неможливо. Адже невідомо, де вона заляже.
Володимир Васильович Ковбель, районний травматолог Ківерцівської центральної районної лікарні, так прокоментував ситуацію:
– Жінка, яку покусала гадюка, поступила в лікарню у стані середньої важкості. Були набряки тіла, детоксикація. Після проведеного лікування жінка одужала. Наскільки мені відомо, в наших краях укуси гадюк не смертельні, але проблеми все ж виникають. За 42 роки, відколи я працюю лікарем, були випадки звернень населення через укуси гадюк. У нашому районі це вже другий в цьому сезоні.
– А що робити, коли все ж вкусила гадюка?
– Розрізати рану і видавити кров, а вище рани накласти джгут. І без зволікань звертатися до лікаря.
Нині ЗМІ рясніють від повідомлень про те, що на людей нападають змії. І не треба ходити до лісу. Цього року, наприклад, навіть на Арабатській стрілці відпочиваючих покусали гадюки. Ще одного чоловіка змія вжалила у… власному гаражі. Іншого – біля порогу дому. Як кажуть, береженого Бог береже, і тут головне – не зволікати з лікарнею.
Марія ДУБУК,
Волинська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>