Пташине царство під Луцьком
Анатолій ЯНЧУК тішиться екзотичними птахами
Виторгував парочку фазанів за… 800 доларів
Найперше нас зустрічають півні, що собі вільно ходять по газонах. Ніби, птахи звичайні – такої «породи» тримають заледве не в кожному сільському обійсті. Але як сяє на сонці їхнє пір’я! Красені наче щойно вийшли з перукарні, де їм зробили «укладку» гелем.
– А в нас вся птиця сяє, – зауважує Анатолій Миколайович. – Я ж її гарно годую.
Чоловік проводить мене до вольєрів. Фазани, побачивши господаря, починають витанцьовувати і щось там виспівувати йому своєю мовою. Анатолій Миколайович бере на руки родзинку колекції – гімалайського монала. О, то справді розкішний птах! Має на голові корону, як у павича, синій колір, відтінений «золотом», переливається усіма барвами веселки – зеленим і червоним, ліловим і помаранчевим… Природолюб зізнається, що таких птахів у колекціях небагато. Чому? Бо їх вартість досить пристойна. За парочку Янчук віддав 800 доларів. Каже, пощастило придбати моналів недорого, бо ціна на них коливається в межах 1000-1200 умовних одиниць.
По сусідству з цими красенями походжають їхні «родичі» – фазани австралійські, королівські, золотисто-жовті, золотисто-червоні, срібні, діамантові… Чоловік має їх 12 видів. Кожна парочка – в окремому вольєрі. Усе птаство чистеньке, доглянуте. Молодняк – в іншому приміщенні, де стоять інкубатори. Тут тепліше, підтримується і температурний режим, і вологість.
За рік скльовують чотири тонни зерна!
Окремий сектор відведений для екзотичних курочок. У вольєрах є орпінгтони, кохінхіни, фенікси, кучеряві й інші з чудернацькими назвами. З такої краси справді шкода варити бульйон. Біля річечки пасуться качки підсадні та мускусні і нільські гуси (африканські). А біля хати тішать господаря та гостей індійські павичі.
– Мабуть, утримання вашого пістрявого царства немало вам обходиться, – цікавлюся у чоловіка.
– Правду кажучи, прогодувати стільки птиці – великі витрати, – зізнається господар. – За рік мої пташечки скльовують чотири тонни зерна. Даю їм кукурудзу, овес, пшеницю – все, що треба для їхнього повноцінного раціону, аби були здорові та гарні.
Але і не думайте, що наш герой уже втішений розмірами свого пернатого багатства. Він – постійний учасник різноманітних виставок, їздить до Рівного, Львова, Тернополя, Києва, приглядається до новинок, адже планує ще рідкісною птицею розжитися. Розповідає, що захопився птахами лише чотири роки тому, придбавши парочку мисливських фазанів, аби прикрасити нове обійстя (чоловік перебрався у село з Луцька). Пізніше придбав ще кілька. І понеслося! Справа так захопила чоловіка, що нині їй віддає заледве не увесь вільний час.
Та, окрім пернатих, має Анатолій Янчук і ще одного екзотичного поселенця – козулю Кузю. Звірятко потрапило на це обійстя зовсім маленьким. Чоловік привіз його з Рівненщини – люди підібрали тварину в лісі у кущах (певно, матір або застрелили, або дикі звірі загризли). Аби виходити Кузю, природолюб щодня купував свіже козяче молоко і годував, як немовля, з пляшечки із соскою. Тепер же найбільше рогань любить смакувати сухариками і цукерками, тож господар спеціально вибирає у магазині Кузині улюблені ласощі.
Має цей чоловік ще одне цікаве захоплення – колекціонує опудала тварин. Домашня експозиція налічує понад два десятки екземплярів! Є в ній крук та сойка, фазани і яструби, куріпки, ласки, павичі, сови, страуси, козуля і єнотовидний пес. Але то вже інша історія.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
