Депутат з Москви допомагає волинським дітям
Юрій Фокін
У рідному селі Городок Луцького ра-йону свого Юрія завжди з особливим трепетом чекає старенька мама. Лідія Олексіївна пригадує, що сина хотіла назвати тільки так – на честь першого космонавта Гагаріна. Бо то була велика людина, хотілося, щоб і син став таким. А ще й народився у травні, напередодні православного свята Юрія Переможця.
– Хіба я міг не виправдати мамині сподівання? – каже Юрій Миколайович. – Старався гідно нести дароване батьками ім’я.
Сьогодні він – доктор медичних наук, професор, знаний хірург-онколог. За плечима має не одну вищу освіту – закінчив з відзнакою дві медичні академії! Але старт у лікарській кар’єрі дало Луцьке медучилище (нині – базовий медичний коледж). З теплотою колишній учень згадує усіх педагогів. Каже, що головна цінність, закладена тут педагогами – милосердя, високодуховність, патріотизм.
– Вже тоді було зрозуміло: Юрій Фокін багато досягне, – згадує його колишній педагог, а сьогодні – директор коледжу Зіновій Крижанівський. – Неможливо було не запам’ятати цього настирливого студента, який мусив все знати до дрібниць. Вчився на відмінно, ще й керував вокально-інструментальним ансамблем.
Юрій Миколайович мав заповітну мрію – стати військовим лікарем. І втілив її. Свого часу він служив у групі радянських військ у Німеччині, брав участь у чеченських подіях (тут за рік зробив понад дві тисячі операцій!). З гіркотою згадує, як у 1992 році після служби в Німеччині хотів повернутися в Україну, навіть написав рапорт на ім’я міністра оборони з проханням дозволити продовжити службу на батьківщині. Але у відповідь отримав відписку: «Наша армія укомплектована військовими кадрами».
Сьогодні Юрій Фокін працює у Москві в центральному військовому клінічному госпіталі імені О. Вишневського. Життям йому завдячують десятки тисяч людей. Серед них – і чимало волинян, яких за необхідності відправляють на консультацію й лікування до Білокам’яної наші медики.
Проте блискуче наш земляк працює не лише зі скальпелем. Юрій Миколайович – автор понад 150 наукових праць! Також він є лауреатом міжнародних фестивалів армійської пісні. А ще професор Фокін – кавалер багатьох орденів і медалей.
Велику увагу також приділяє благодійності. Зокрема, в Москві є головою опікунської ради благодійного фонду дитячої і юнацької творчості «Діти і музика», а на Волині – фундатором іменної стипендії для талановитих студентів Луцького базового медичного коледжу. Найперше старається підтримати розумних обездолених дітей – сиріт та напівсиріт.
Ця людина за свої піввіку зробила безліч добрих, благородних справ, і далі продовжує їх робити. Усіх і не перелічити. Особливо односельчани просять через газету подякувати земляку за пам’ятний знак на честь 120-ї річниці з часу заснування Свято-Миколаївського храму, споруджений в Городку з ініціативи та завдяки фінансовій підтримці Юрія Миколайовича. Йдуть до церкви – обов’язково ставлять свічку за його здоров’я, просять, аби Бог послав йому многії і благії літа.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
