Танцювали та співали гори і долини
Грай, музико, грай!
Він уже традиційно відбувся в урочищі Запідок, поблизу селища Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області. Уже вкотре тисячі людей збираються на це колоритне та барвисте гуцульське свято, яке покликане вшанувати древню професію вівчарів. Як зазначив голова Верховинської райдержадміністрації Василь Гондурак, це свято відзначають в урочищі з 1968 року, та щоразу воно набуває більшого й масштабнішого розмаху. Адже головною метою цього заходу є залучення інвестиційних проектів та відродження у цьому регіоні сільського господарства, зокрема вівчарства.Як жартома кажуть гуцульські господині, вівці нині тут можна побачити здебільшого на картинах. У звичайній верховинській родині утримують в середньому п’ять овець. Хоча колись ці тварини були головними годувальниками сім’ї, бо, окрім традиційної бринзи та молока, ще й досі високо цінуються овеча шкіра, з якої шиють кожухи та шерсть, яку використовують для виробництва ліжників, рукавичок, шкарпеток і шарфів.
Фестиваль, який проходить на місці урочистих зібрань гуцулів і має притягальну духовну силу, цьогоріч запам’ятається гостям та господарям дощовою погодою, яка не змогла завадити веселощам та забавам.
Місцеві жителі подейкують, що в цей день навіть знаменитий у їхньому краї мольфар Нечай довго намагався розігнати чорні хмари, які нависали над урочищем. Погода довго боролася з величезною силою цього старця, бо за короткочасним дощем вмить виступало яскраве сонечко. Та, незважаючи на прохолодний вітер та дощ, гості розділили радість цього свята. Разом з господарями взяли участь у різноманітних гуцульських та спортивних розвагах, розіграші святкової лотереї, оглянули виставкові території сільських громад, розпалювали полонинську ватру та куштували смачний бануш.
22 сільські громади, фермерські та селянські господарства району представили на фестивалі різноманітну молочну продукцію власного виробництва, 150 народних умільців запропонували гостям вишиванки, прикраси з бісеру, атрибути народних українських костюмів. Розважали публіку співами і запальними танцями 28 творчих колективів. Серед них – фольклорний колектив «Карпатські джерела» із села Замагора Верховинського ра-йону. Як зазначила керівник цього колективу Параска Мартищук, до речі, читачка нашої газети, з 1986 року вони виходять на сцену не лише карпатського регіону, а й Західної України та інших держав. До колективу входять сільські жіночки, які, працюючи на полі, вирішили об’єднатися для того, щоб своїм співом донести любов до рідного краю і пісні в серце кожної людини. Нині найстаршій учасниці хору 70 років, а наймолодшій – 18.
Веселилися у цей день не лише господарі та гості свята, а й загадкові Карпати, які підхоплювали їх у танцях та співах своїм подихом та відлунням.
Олександр Яворський,
Івано-Франківська область
Фото автора