Бій повторився через 70 років
22 червня 1941 року – сумна, печальна дата, оскільки уособлює початок війни. На прикладі 90-го прикордонного загону, який у 1941 році охороняв ділянку кордону від Володимир-Волинського району Волинської області до Сокальського району Львівської області, рівно через 70 років після згаданих історичних подій відбулася масштабна реконструкція колишньої запеклої баталії, участь у якій взяли історичні клуби фактично з усієї України. Епіцентром відтворених показових бойових дій стала берегова місцина біля Муравиці – присілка селища Млинів, де проходила лінія фронту.
– Нині минає 70 років від початку війни, і у кожного сучасника – своє бачення її історичності та значущості, – розповідає керівник проекту реконструкції бою Сергій Буря. – Прикро, що чимало представників молодого покоління не мають правдивого уявлення про минувшу війну – хто з ким воював, хто кого переміг. Відтак, проводячи реконструкції історичних боїв, ми прагнемо укріпити пам’ять про минувшину. Фактично у реконструкції бою взяло участь 170 членів історичних клубів. 60 із них виконували роль солдатів та офіцерів 90-го прикордонного загону, 110 – роль гітлерівських загарбників. Загалом за годину захоплюючого дійства, за яким спостерігали тисячі глядачів, було вистріляно сім тисяч холостих патронів, здійснено більше сотні вибухів – мін, снарядів, гранат, бомб (теж, звісно, холостих).
У бою взяла участь раритетна техніка – самохідні гармати, танкетки, які є діючими ще з фронтових часів. Не обійшлося у видовищі без авіації. Вона бомбардувала, імітувала повітряну схватку та падіння підбитого радянського літака.
Одне слово, споглянути було на що. Єдина лишень прикрість – що торжество у театралізованому дійстві (за літописним сценарієм 1941 року) дісталося окупантам.
– Подібна акція для мене – друга за ліком, – каже Анатолій Семенюк з міста Славута Хмельницької області. – У мене батько був фронтовиком. Мені наяву захотілося нюхнути отого пороху. Відповідно взяв участь у реконструкції бою і надіюсь, що надалі ще не один раз ось так показово повоюю. Причому, обов’язково у ролі радянського піхотинця – як мій батько.
– Після проведення театралізованого видовища я ще більше переконався, наскільки це захоплива і водночас потрібна річ, – зазначає Млинівський сільський голова Сергій Воробей, – бо через такі дійства по-справжньому оживає, осмислюється-переосмислюється історія, стає ціннішим сучасне.
Сергій Новак, Рівненська область
| Comments: |
