Найстаріше дерево на Землі допомагає позбутися багатьох хвороб

Мешканець Рівного, кандидат технічних наук, доктор народної медицини Анатолій Терещук вже десяток років вирощує і пропагує реліктове дерево гінкго. Завдяки його ентузіазму та наполегливості нещодавно у Рівненському краєзнавчому музеї відкрилася виставка, присвячена цій рідкісній нині рослині. А на території закладу висаджено саджанці гінкго.
Анатолій Іванович називає його деревом діда й онука. Мудрі японці взагалі вважають його священним і шанують, як сакуру і хризантему.
– Гінкго – це найстаріше дерево на нашій планеті, – розповідає пан Анатолій. – Воно покривало територію України понад 250 мільйонів років тому. Досягало висоти 30 метрів, до чотирьох метрів у діаметрі. Скільки на Землі сталося різних катаклізмів, але гінкго дожило до наших днів. Це велике дерево з лопатоподібними листками. Воно росло ще в часи динозаврів і потім зникло. Лише кілька екземплярів знайшли в Китаї й поширили по світу. Сьогодні гінкго можна побачити в усіх ботанічних садах України, а також в окремих любителів-садоводів.
За словами травознавця, це єдина рослина, яку практично не чіпають шкідники. Або ще один вражаючий факт. Після ядерного вибуху в Хіросімі у 1945 році вціліли лише ці дерева. Уявіть собі, наскільки це стійка і витривала рослина. Тож недаремно східна медицина давно зацікавилася унікальними властивостями реліктового дерева. З його листя роблять ліки, які повільно, але на тривалий час розширюють судини, покращують кровообіг та пам’ять. Вирощене з насінини дерево дає перші плоди через 20 років, а прищеплене – через п’ять.
– Лікарськими рослинами почав цікавитися давно, – розповідає пан Анатолій.  – У мене технічна освіта, закінчив інститут інженерів водного господарства, згодом аспірантуру в Москві. Так став кандидатом технічних наук. Ще на початку 1970-х познайомився зі знаменитим на всю Україну рівненським травознавцем Іваном Носалем. Часто разом виїжджали в ліс. Він мені показував рослини і розповідав про їхні лікувальні властивості. Коли вийшов на пенсію, з’явилося більше вільного часу, який присвячую своєму головному захопленню – народній медицині.
 Найбільше травознавець шанує та пропагує дерево гінкго, яке він десять років тому привіз із Київського ботанічного саду. Сьогодні саджанців цієї реліктової рослини на городі рівненського ботаніка кілька сотень. Він вже відправив не одну тисячу бандеролей із сухим подрібненим листям і саджанцями гінкго.
Власні багаторічні дослідження дерева дали змогу пану Анатолію вивчити його властивості. Травник переконаний, що листя гінкго, як ліки і доповнення до їжі, допомагає позбутися хронічної втоми, зміцнити імунну систему, поліпшити пам’ять, зменшити кров’яний тиск і атеросклероз. А ще воно лікує тромбофлебіт і варикозне розширення вен, прискорює реабілітацію після інсульту, помічне при аденомі, простатиті та імпотенції. Тож недаремно це дерево називають цілителем ХХІ століття.
– Я впевнений, – наголошує Анатолій Терещук, – що кожен із нас, якщо захоче, може вирощувати цю рослину біля своєї хати чи на дачі. Воно чудово росте в умовах України. А препарати з листя гінкго повинні стати обов’язковими ліками і харчовими добавками для всіх, хто хоче дожити до глибокої і здорової старості.
Свій досвід доктор народної медицини узагальнив у кількох книгах, які відразу розійшлися. На тротуарі біля свого будинку Анатолій Терещук також посадив саджанці цього дерева.
– Це не для мене, а для людей, – розповідає він. – У мене є мрія: щоб в кожному українському селі біля храму росли ці дерева, тоді наші співвітчизники зможуть зробити собі ліки. Наприклад, у Франції вже є промислова плантація площею 450 гектарів, на якій вирощують гінкго. Спеціальні комбайни п’ять разів за сезон збирають листя. З нього виготовляють різноманітні ліки, їх вже чимало в наших аптеках. Чомусь тільки в Україні ніхто цим не цікавиться.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>