Де була аптека – тепер магазин ритуальних послуг

Ніна Бець – сільський фармацевт. За 35 років роботи в цій галузі довелося не один кілограм мазей виготовити, і не одну тонну лікарських рослин зібрати. Шкодує тільки, що все менше соціальних закладів залишається в селах.Вона, молода дівчина з Полтавщини, приїхала в гості до сестри на Волинь. І так їй сподобався цей край, що тут залишилася,  вступила в Ковелі у медучилище на фармакологічне відділення.
– Згодом отримала направлення в село Олеськ Любомльського району. Ось так вже понад 30 літ тут і живу, – розповідає жінка. – Правда, колись в селі і людей більше мешкало, і дбали про них краще. Адже  в аптеці ліки копійки коштували. А багато чого помічного робили власноруч. Найбільше селяни зверталися з вірусними захворюваннями.
Окрім продажу ліків, сільські фармацевти ще й заготовляли лікарські рослини.
– О, були часи, коли ми з ряднами попоходили по лісах у пошуках різноманітного зілля. А скільки я мазей зробила. Рецептуру ще до цих пір знаю. І від мозолів, і від корости натирання виготовляли. До речі, вони були досить ефективні. А скільки чаїв робили – і від кашлю, і від захворювань нирок. Заварювали напій у спеціальних пляшечках і люди забирали, не треба було їхати в райцентр чи в місто за ліками – все було на місці, – продовжує Ніна Порфирівна. – Та що там казати, навіть ліки коровам вводили. То ж село. Допомагаєш людям – допоможеш і ко-рівчині. Правда, зараз у нас сільський голова за спе-ціальністю ветлікар, тепер він на виклики ходить, – посміхається жінка.
Сільським фармацевтам доводили план по збору лікарських рослин. Доріг зручних не було. Тож доводилося по бездоріжжю за кілька кілометрів від села шукати безсмертник, подорожник, звіробій, конвалію, чорну бузину і мати-й-мачуху, ходити в ліс по соснові бруньки. Чим носили зела? Ряднами на спині. А сушили і в аптеці, і на горищі колгоспної контори. Долучалися до збору трав і школярі.
– А що тепер... Хоч косою звіробій коси, а кому він потрібен? – запитує жінка. – Я по півтонни, бувало, в сезон заготовляла. А тепер, либонь, сільгосппідприємства лікарські рослини вирощують. Хоча вирослі у природних умовах трави, думаю, що кращі. Тепер люд більше нажимає на пігулки. Хоча про чаї з того, що дає природа, також не треба забувати.
Сьогодні аптека, де трудилася Ніна Бець, зачинена. Там розмістився також потрібний заклад... ритуальних послуг.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•