Американський вчитель – у поліській глибинці

Американець Бенджамін Хоґ хотів стати волонтером. Його мрія здійснилася через тринадцять років: у грудні 2010, напередодні свята Миколая, Хоґ, як волонтер Корпусу Миру, став працювати вчителем анг-лійської мови в школі-ліцеї містечка Колки, що в Маневицькому районі.
Дирекція Колківської школи-ліцею, де поглиблено вивчають англійську мову, дізнавшись про викладачів із Корпусу Миру, давно вже просила відповідні інстанції делегувати їм такого спеціаліста-іноземця. Так випускник Каліфорнійського університету Бенджамін Хоґ опинився у Колках.
Американець швидко пристосувався до поліського життя. Мешкає у двокімнатній квартирі, яку наймає в центрі містечка, сам собі готує їсти і, що цікаво, переважно поліські страви, яких навчився від колег і дуже полюбив, особливо борщ, деруни та голубці.
– Бенджамін не тільки має хист до педагогіки, – розповідає заступник директора школи-ліцею з виховної роботи Наталія Басалко, – він ще й компа-нійська людина, ні до чого і ні до кого не байдужий. Одна наша вчителька збиралася в Єгипет, а там якраз революція почалася. Бенджамін якось запитує її, чи не передумала: мовляв, його мати, з якою говорив по телефону, не радила їхати, бо ж небезпечно. Це так її зворушило. А Бенджамін каже: «Що ж тут дивного? Ви – частина моєї сім’ї!»
– А знання англійської мови в ліцеїстів поліпшилося за цей час?
– Насамперед – розмовна.
Допомогла пані Наталія як перекладач поспілкуватись і з Бенджаміном. Хоча він і вчить українську, та висловити все, що думає, поки що важко.
– Корпус Миру США – це благодійна організація, що фінансується Конгресом США з податків, сплачених американськими громадянами, – розповідає містер Хоґ. – Корпус Миру має три основні проекти: викладання англійської мови як іноземної, розвиток громад і розвиток молоді. З Україною Корпус Миру співпрацює з 1992 року. Упродовж цього часу добровольці-волонтери навчали понад сто тисяч українців англійській мові, менеджменту, економіці, екології, веденню здорового способу життя.
– Були вражені чимось по приїзді в Україну? І чи за Штатами не скучаєте?
– Чесно скажу, не сподівався, що українці такі гостинні, щирі, людяні, доброзичливі. У штаті Колорадо мешкають мої батьки, дідусь із бабусею – вони за мною дуже скучають, бо ми не бачилися вже півроку (до Колок я мешкав під Білою Церквою, проходячи, так би мовити, адаптаційний період). Звичайно, без рідних жити важко, але скучати ніколи, потрібно працювати, тим більше, що це моє власне рішення – бути волонтером.
Микола ШМИГІН,
Волинська область

• Нравится
•